Блог вчителя трудового навчання, вихователя ГПД Ошовської Лілії Володимирівни Марганецької ЗОШ №7: Розробки уроків з обслуговуючої праці

https://drive.google.com/drive/my-drive

6 кл. Урок 1. Планування роботи з виконання проекту. Проектування іграшки методом фантазування. Графічне зображення.

6 кл. Урок 2. Добір конструкційних матеріалів та інструментів для виготовлення м’якої іграшки. Виготовлення шаблонів. Розкрій виробу.

Урок праці 6 клас (варіативна складова)

ТЕМА. Орнаменти та види орнаментів. Рапорт. Композиція у вишивці. Символи в українській народній вишивці

Мета: поглибити знання учнів про українську народну вишивку як вид декоративно-прикладного мистецтва; ознайомити учнів із правилами створення композиції, її регіональними особливостями; навчити складати орнаменти української вишивки на основі набутих знань; розвивати увагу, логічне й образне мислення, творчість, художні та естетичні здібності; виховувати наполегливість, цілеспрямованість; формувати національну самосвідомість, прищеплювати учням любов до народного мистецтва.

Матеріали, обладнання, наочність: зразки готових вишиванок, інструкційні картки, малюнки із зображенням різних орнаментів, журнали з вишивання, комп’ютер, презентація «Орнамент та види орнаментів».

Тип уроку:набуття нових знань

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

· Перевірка присутніх на уроці.

· Організація робочого місця, наявність матеріалів, обладнання, пристосувань.

II. Перевірка знань учнів

Розглянемо ваші малюнки, які ви виконали вдома. Подивіться уважно та скажіть, де ми бачимо композицію. Спробуйте довести.

III. Актуалізація опорних знань

· Зверніть увагу на зразки готових вишиванок: на забарвлення,

візерунки. Що ви можете про них сказати?

· Які мотиви використовуються для зображення узорів?

· Як по-іншому можна назвати узори на вишиванках?

· Що називають орнаментом?

· Які орнаменти ви знаєте?

IV. Мотивація навчальної діяльності

Ми бачимо на рушниках різноманітні рослини — квіти, дерева, кущі, птахів, звірів, павучків, вужиків, зірочки, хрестики, крапочки, кривульки, ромбики, трикутники та інші зображення. Усе це — символіка, через яку розкривається ставлення українців до таких філософських понять, як Усесвіт, життя на Землі, народження, осмислення свого місця та покликання.

Повідомляю тему і завдання уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Вишивки, передаючи характерні ознаки тієї чи іншої місцевості, різняться між собою за орнаментом, технікою виконання та кольоровою гамою. Художня якість вишивки здебільшого залежить від композиції малюнка.

1. Орнаменти, види орнаментів. Рапорт (Презентація)

Згадаємо з уроків образотворчого мистецтва, іцо називають орнаментом?

Орнамент — це декоративна композиція, яка складається з елементів, що ритмічно повторюються, чергуються. Частину художніх елементів, які ритмічно повторюються по всій довжині і ширині, називають рапортом. За мотивами орнаменти поділяються на кілька груп:

1) Геометричний орнамент — складається з поєднаних у кольорі геометричних елементів, які чітко чергуються (див., наприклад, рис. 1). Геометричний орнамент утворюється стилізацією рослинного або зооморфного орнаментів.

2) Рослинний – складається з рослинних елементів, декоратвно стилізованих квітів, листя, гілок тощо.

3) Зооморфний — характеризується орнаментальними композиціями, як реалістичними, так і стилізованими зображеннями птахів, тварин, риби.

4) Антропоморфний — стилізоване зображення силуетів людей.

5) Предметний — складається із зображення предметів побуту, знарядь праці, відпочинку, атрибутики театрального мистецтва, музичних інструментів тощо.

6) Каліграфічний — утворюється з окремих літер або елементів тексту.

7) Пейзажний — реалістичне або стилізоване зображення мотивів природи, архітектурних пам'яток тощо.

8 ) Геральдичний — це композиція із зображенням гербів, орденів, медалей, емблем, значків (наприклад, бджола символізує працьовитість, підкова — щастя, якір — надію, дзеркало — правду, ліра — музику, лев — могутність).

Суттєвого значення набуває і розташування орнаментів.

Типи орнаментів

• Стрічковий — у вигляді прямої чи криволінійної орнаментальної смужки, що прикрашає середину виробу чи обрамлює його.

• Сітчастий — уся поверхня заповнена узором.

• Центричний (розетковий) — окремі елементи орнаменту вписані у квадрат, коло, ромб або інший багатокутник, розташований у центрі.

2. Композиція, вимоги до створення композиції

Композиція — це творче поєднання елементів узору, об'єднаних змістом, кольором, формою.

Композиція вишивки для виробу повинна відповідати певним художнім вимогам:

· форма, призначення та якість матеріалу оздоблювального виробу;

· узор повинен відповідати характеру переплетення ниток і роду волокон тканини;

· вишивка повинна відповідати вимогам до даного виробу, не повинна заважати його практичному призначенню.

Основними правилами композиційної побудови для вишивання є:

ü відповідність основній темі;

ü знаходження композиційного центра;

ü пропорційність і симетричність розташування елементів узору;

ü рівновага й закон ритму.

Щоб вишивка виглядала гарно, необхідно правильно розмістити її на виробі (серветці, доріжці тощо), а форми й розміри її повинні гармоніювати з формою й розмірами виробу. Узор вишивки має бути і не занадто маленьким, і не дуже великим, розміщувати його потрібно рерш за все на тій частині, яка більше привертає до себе увагу. Якщо узори симетричні, то не можна допускати зміщення елементів вгору їда вниз, вліво чи вправо. Саме тому орнаментальну смугу на виробах слід вишивати з середини рапорту й середини малюнка.

На початку уроку ми вже говорили про знаки — символи, які змінювалися з розвитком суспільства і набули магічного значення. Звернімося ще раз до їх тлумачення. Хрест символізує поєднання сонячної батьківської та вологої материнської енергії, вогонь; трикутник — гори, круг, ромб, квадрат — сонце й місяць. Крім того, ці символи можуть вишиватися разом із додатковими прямими, зламаними, схрещеними лініями. Пряма лінія символізує поверхню землі, ламана — воду. (Презентація)

Полуниця є символом сонця, її вишивають на дитячому одязі як оберіг. Хміль — символ кохання, виноград — радості та краси створення сім'ї. Ластівка — символ доброї звістки. Жіноча фігура з піднятими або опущеними руками і головою у формі квадрата чи ромба означає богиню Землі, матір природи, яка створює гармонію життя.

VI. Практична робота

Створити композицію для вишивання виробу з використанням символів — мотивів.

Вчитель об’єднує учнів у чьотири групи, кожна група отримує завдання і приступає до виконання практичної роботи (користується інструкційною карткою (Додаток))

ü 1 варіант — для вишивання рушника;

ü 2 варіант — для вишивання квадратної серветки;

ü 3 варіант — для вишивання круглої форми;

ü 4 варіант — для вишивання комірців, манжетів, вирізів сорочки.

VII. Підбиття підсумків заняття

1. Що нового дізналися на уроці?

2. Назвіть види й типи орнаментів.

3. Що називають композицією?

4. Які вимоги ставлять до створення композиції?

5. З якими мотивами-символами ви ознайомилися на уроці?

6. Чому кожен регіон України мав свої символи й кольори? Із чим це пов'язано?

VIII. Оцінювання роботи учнів на уроці

IX. Прибирання робочого місця і приміщення

Додаток

Інструкційна картка.

Мотиви – символи в українській народній вишивці

Урок праці 8 клас (варіативна складова)

Тема. Прозоро – лічильні техніки вишивання. Вишивання мережок.

Мета: ознайомити учнів з асортиментом вишитих виробів, створити умови для формування в учнів понять про прозорі техніки вишивання, про мережку та її види; навчити виконувати мережку «одинарний прутик», «черв’ячок»; сприяти розвитку в учнів естетичних смаків, актуалізації життєвого досвіду, формувати уявлення про зв’язок культури з життям та побутом людей; виховувати в учнів, бажання брати участь у трудовому процесі, інтересу до проектної діяльності, потреби виявити себе в різноманітних видах творчої діяльності, любов та повагу до традицій українського народу, національну свідомість.

Обладнання: комп’ютер, зразки готових виробів та проектної документації, таблиці, картки-завдання, журнали з малюнками, презентація «Украінський рушник»

Інструменти та матеріали: ножиці, тканина, п’яльця, нитки, голки.

Тип уроку: Урок - подорож

Підготовка до уроку: учні готують додаткову історичну інформацію про вишивання мережкою, добирають малюнки із зображенням вишитих рушників, готують презентацію «Український рушник».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Привітання, перевірка присутніх та готовності учнів до заняття.

- Доброго дня, діти! Сьогодні ми вирушимо в цікаву і захоплюючу подорож. А щоб вона була приємною:

Давайте один одному всміхнемось,

й натхнення з усміщки зачерпнемо,

І з настроєм почнемо працювати та перешкоди будь-які долати!

Отже, ми «літаком Знань» вирушаємо в подорож чудовою країною, що має назву – Вишиваночка.

Вправа «Мої очікування»

- У вас на робочих столах лежать кольорові зірки (стік), напишіть свої очікування на сьогоднішній урок, виразивши їх трьома словами, та прикріпіть їх на дошку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вступне слово вчителя

Діти, ви, мабуть, здогадалися, над якою темою ми будемо працювати. Вишивка — це один з улюблених видів декоративно-прикладного мистецтва в Україні. У вишивці яскраво розкривається душа українського народу, його прагнення до краси. Ви вже багато знаєте про вишивку. Протягом роботи на уроках у 5–6 класах ми з вами знайомилися з різними видами швів української народної вишивки, та виготовляли вишиті виробів із використанням цих швів. Той досвід, який ви набули під час створення вишитих виробів знадобиться вам і в цьому році, тому що при вивчені теми «Оздоблення виробів» ми свою роботу націлимо на створення творчого проекту. Ви отримуєте змогу реалізувати свої творчі можливості, спираючись на свій життєвий досвід, досвід своїх батьків, досвід, набутий на уроках трудового навчання. Досвід, набутий при створенні творчих проектів, допоможе вам упевнено почуватися в житті, орієнтуватися в проблемних ситуаціях, продуктивно почуватися в різних колективах та стати професіоналом свого діла

2. Виконання різнорівневих завдань

Ми будемо працювати в групах. Працюючи в групах, які якості особистості Ви розвинете?

Учитель підводить підсумок.

Робота в групах дасть Вам можливість вільно висловлювати власні думки, обговорювати їх, розвиває комунікативні та соціальні компетентності, критичне мислення, увагу, пам’ять.

Робота в групах

Завдання для І групи «Склади поняття»

Вам запропоновані картки з трьома поняттями, але літери в них переплуталися. Складіть літери у певному порядку і дайте визначення отриманим поняттям.

НЕТОРАМН ВТОМИ АНВАК

Відповіді: орнамент, мотив, канва.

Завдання для ІІ групи «Класифікація швів»

На дошці прикріплені дві таблиці «Класифікація швів за способом вишивання» та «Класифікація швів за технікою вишивання». Поруч із ними знаходяться картки з назвами швів. Визначте, до якої групи відносяться шви, та по черзі прикріпляйте картки з їх назвами до колонок таблиць. Відповідь обґрунтуй. На дошці таблиця (заповнити).

Класифікація швів

За способом вишивання		За технікою вишивання
Вільні	Лічильні	Глухі	Прозорі
Стебловий	Косий хрест	Гладь	Мережки
Тамбурний	Кривулька	Косий хрест	Вирізування
Петельний	Рятязь	Прямий хрест	Виколювання
Гладь	Напівхрест
	Прямий хрест
	Вирізування
	Виколювання

Завдання для ІІІ групи «Знайди співвідношення»

Учні працюють із картками-завданнями. Ви пам’ятаєте, що кожний шов має графічне зображення. Перед вами лежать картки-завдання, на яких із лівої сторони подані назви швів української народної вишивки, а з правої — їх графічне зображення. Вам необхідно встановити співвідношення між назвою шва та його графічним зображенням.

1. Косий хрест	А
2. Стебловий шов	Б
3. Сходинки	В
4. Прямий хрест	Г
5. Петельний шов	Д
6. Кривулька	Е
7. Тамбурний шов	Є
8. Рятязь	Ж

Відповідь: 1 — В, 2 — Г, 3 — А, 4 — Ж, 5 — Е,6 — Д, 7 — Б, 8 — Є.

3. Контроль знань учнів: взаємоперевірка, самоконтроль

4. Аналіз допущених помилок

5. Слово вчителя

- Молодці, ви добре впоралися із завданнями!

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вишивка є найбільш поширеним видом оздоблення ужиткових предметів і задоволення естетичних потреб українців. Вона поєднує минуле з сучасністю і стверджує подальший розвиток орнаментальної живописної культури.

Будь-яку виконану роботу (ремонт кімнати, пошив одягу, створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва тощо) можна розглядати, як творчий проект. Тому що кожний створений проект — це реалізація задуму людини. Давайте подивимось на виставку творчих проектів учнів, яка розташована в нашому кабінеті. Скільки різноманітних виробів ми бачимо. Серед них є і творчі проекти учениць 7 класу попереднього навчального року, зверніть увагу на те, що кожний із них неповторний. Ваша власна фантазія та бажання допоможуть створити дійсно авторську річ. Укладіть у роботу тепло й доброту, всю свою позитивну енергетику, і тоді ваші вироби будуть говорити про вас самі. Я сподіваюсь, що при досягненні цієї мети Ви крок за кроком будете шліфувати свою творчу продуктивну компетентність.

Повідомлення теми та завдання уроку.

1. Слово вчителя

Для того, щоб дізнатися, з яким видом швів ми будемо знайомитися в 7 класі, я вам пропоную виконати завдання. Уважно подивіться на дошку. На ній записана тема сьогоднішнього уроку, але вона неповна:

Прозоро - лічильні техніки вишивання. Вишивання...

Виконай завдання

Закресли літери, які повторюються тричі. З літер, що залишились, склади слово, і ти знайдеш назву прозорої техніки, яку ми будемо вивчати сьогодні на уроці.

-	У	М	С	Е	Я	О	Н
Р	О	Е	С	У	Ж	Я	Н
Я	С	О	К	Н	У	А	-

Відповідь:

-	М		Е
Р	Е			Ж
		К			А	-

Так, це — мережка. Запишіть тему уроку в робочий зошит.

2. Постановка задач уроку

— Як ви вважаєте, які задачі під час мандрівки нам потрібно виконати?

Задачі на урок формулюють діти, учитель корегує відповіді учнів.

Повинні знати: що називаємо проектом, етапи роботи над створенням проекту, різноманітні прозорі техніки, що називаємо мережкою, види мережок. перелік необхідних матеріалів та інструментів для роботи над вишивкою.

Повинні вміти:

• визначати завдання проекту та його обґрунтовування;

• планувати свою роботу під час розробки творчого проекту;

• робити дизайн-аналіз моделей-аналогів;

• виконувати розмічання мережок на рушнику

3. Слово вчителя

Вивчаючи тему: «Технологія вишивання мережками» ми почнемо роботу над проектом, «Український рушник».

Вправа «Мікрофон»

Давайте пригадаємо:

• Що називаємо проектом?

• Чи приходилось Вам у житті виконувати проект?

• Як Ви вважаєте, що дає Вам робота над створенням проекту? Які риси характеру формує?

• Де в житті вам знадобляться знання та вміння, які ви отримуєте при створенні творчих проектів?

• На які етапи поділяється процес роботи над проектами? Для підказки дивіться на схему «Етапи проектної діяльності» (Слайд 7–8).

• З чого треба починати свою роботу?

4. Планування роботи

Я пропоную Вам заповнити перший аркуш проекту «Планування проектної діяльності» з вивчення теми «Оздоблення виробів». Учні працюють на «Сторінці учня».

Етапи проектної діяльності
Організаційно-підготовчий	Конструкторський	Технологічний	Заключний
Пошук проблеми	Складання ескізу	Виконання технологічних операцій, передбачених технологічним процесом	Корегування виконаного виробу
добір об’єкта проектування	виконання креслення виробу	самоконтроль своєї роботи;	оформлення
формування вимог до виробу	добір матеріалів	дотримання технологічної, трудової дисципліни	самооцінка проекту
добір оптимального виробу	добір інструментів та обладнання	оцінка якості	аналіз підсумків
складання плану майбутньої роботи	добір технології виготовлення обробки виробу		захист проекту
прогнозування результатів	виготовлення лекал
	економічне та екологічне обґрунтування

Сьогодні на уроці ми з вами виконаємо завдання першого та почнемо роботу другого етапу створення Вашого проекту

ІV. Вивчення нового мателіалу.

1. Відомості про види оздоблень різних конструкційних матеріалів

З давніх-давен наші предки намагалися оволодіти різними ремеслами. Ручним способом вони будували житло, майстрували меблі, виготовляли речі домашнього застосування. Щоб ці вироби тішили око, їх прикрашали.

Спираючись на свій життєвий досвід, назвіть відомі вам види оздоблень виробів із різних конструкційних матеріалів.

Учні дають відповіді: витинанка, різьблення, випалювання, гравірування на металі, розпис по дереву, в’язання, лозоплетіння, писанкарство, вишивка.

Оглядаючи знахідки в музеї, можна помітити, що формами, орнаментами вони схожі на деякі сучасні вироби, які ми називаємо традиційними. У глибинах свідомості народу живе й передається від покоління до покоління інформація про найбільш доцільне та прекрасне. У цьому суть традицій, їх живучість і творча сила. Останні десятиліття докорінно змінили побут народу та його матеріальну культуру під впливом нових форм життя і господарства. Зберігаючи й розвиваючи традиції минулого, сучасні майстри виготовляють предмети домашнього вжитку та декоративного призначення з урахуванням нових естетичних вимог. Ось це будете робити й ви, виконуючи сьогоднішню практичну роботу.

2. Використання електрифікованих знарядь працідля оздоблювальних робіт

У наш час трудомістка техніка ручної праці замінюється на машину. У промисловості використовують півавтоматичні та автоматичні в’язальні й вишивальні машини з комп’ютерним керуванням. Як ви вважаєте, які переваги електрифікованих знарядь праці перед ручними та механізованими?

Учні дають відповідь на запитання: покращують якість роботи, збільшують ефективність праці, навіть простий виріб можна прикрасити ексклюзивною композицією, допомагають вишивальниці втілити у вишивці практично будь-яку фантазію.

3. Поняття про прозорі техніки вишивання

Лічильні шви, що виконують на попередньо прорідженій (нитки підрізують і висмикують) тканині, називають ажурними або прозорими. До таких швів відносяться мережки, вирізування, виколювання.

Учитель демонструє малюнки із журналів з виробами, оформленими різними прозорими техніками.

Учні записують визначення на «Сторінці учня».

4. Історичні відомості

Слово вчителя

Не можна говорити про сучасне декоративно-прикладне мистецтво, не пов’язуючи його з культурним надбанням українського народу, з життям та побутом людей. У пояснювальній записці Вашого творчого проекту повинна бути сторінка з історичними відомостями.

Експерт 1. У часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося. Сестра Володимира Мономаха Анна-Янка організувала в Києві, в Андріївському монастирі, школу, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом.Віддавна мережки були відомі у вишиванні в багатьох народів. В Україні нею оздоблювали найрізноманітніші вироби: одяг, рушники, скатертини, узорні покривала на ліжка, занавіски тощо. До двостороннього методу декорування тканин належать і різноманітні техніки виколювання, вирізування, мережання, обметування, рубцювання тощо. Ці техніки були відомі в усіх областях України. Особливого поширення вони набули на Покутті, Полтавщині, Київщині.

Експерт 2. Оздоблення виробів мережкою завжди було популярне. Орнаменти з використанням мережки надають вишивці витонченості та вишуканості. Гарний вигляд мають мережки на жіночих блузах, платтях, костюмах, чоловічих сорочках, дитячому одязі, білизні, косинках, серветках тощо. Мережки можуть бути основною частиною узору або способом обробки країв вишитих виробів — скатертини, серветки, рушника, фіранки. В одязі за допомогою мережки можна з’єднувати полотнища, що називається змережуванням. Ажурність наскрізного шиття білим по білому особливо характерна на Полтавщині, Чернігівщині. У південних і західних областях України застосовують і кольорові нитки, за допомогою яких створюють яскраві візерунки на ажурному фоні. Історія розвитку українського вишивання нагромадила безліч різноманітних мережок.

5. Презентація «Украінський рушник» (підготовлена учнями)

6. Види мережок

Серед усього розмаїття видів мережок чітко простежуються основні, так названі прості мережки, на базі яких виконують усі інші. Залежно від місцевості той самий вид мережки може мати різні назви: «одинарний прутик», «подвійний прутик», «схрещений прутик», «черв’ячок», «одинарні стовпчики», «подвійні стовпчики», «гречка», «вівсяночка», «лучка», «одинарна», «подвійна ляхівка» та «багаторядкова ляхівка з настилом», «прутик з настилом», «з прутиком через чисницю», «шабак», «затеганка зубчикова квадратикова».

Міні-дослідження «Визнач назву шва». Робота в парах

У вас на робочих столах знаходяться зразки виконаних швів простих мережок. Уважно роздивіться їх та проведіть міні-дослідження, метою якого є визначення назви швів простих мережок. На дошці ви бачите таблицю «Види мережок» із назвами простих швів, знайдіть відповідний зразок до назв.

Види мережок
Одинарний прутик
Подвійний прутик
Роздвоєний прутик

Види мережок

Одинарний прутик
Подвійний прутик
Роздвоєний прутик

Спільно перевіряється виконане завдання, учні доводять, чому саме так вони вирішили. Учитель на дошці відкриває праву частину таблиці з графічним зображенням швів. При створенні проектованого виробу ми будемо виконувати ці шви.

7. Матеріали та інструментидля виготовлення мережки

Якість і краса виконаної мережки, як і якість самого проектованого виробу, залежить від правильно підібраних матеріалів та інструментів. Мережка — це своєрідна прозора ажурна вишивка, що виконується тільки на тканинах полотняного переплетення, оскільки для виконання мережки необхідно витягти певну кількість горизонтальних ниток, а вертикальні зібрати голкою в пучки й обметати нитками, окреслюючи певні орнаментальні мотиви. Матеріалом для вишивання мережок є тканина (основа), на якій вишивають, а також те, чим вишивають, тобто нитки. Для лічильної вишивки, до якої належить мережка, беруть тканину з полотняним переплетенням ниток (льняне або бавовняне полотно, батист, маркізет, бортівка), тобто таку, на якій легко лічити і витягувати нитки. Зручною для початківців є густа канва «Аїда» — спеціальна вишивальна тканина, у якої нитки основи й утоку (піткання) однакової товщини.

Нитки, залежно від призначення виробу та техніки виконання, застосовують різноманітні як за кольором, так і за товщиною (номерами). Для мережки можна використати бавовняні котушкові нитки, шовкові, муліне тощо. На тонких тканинах виконують мережку нитками № 60, 80, на грубих — нитками середніх номерів.

Для виконання мережок, крім тканини і ниток, треба мати ножиці, лезо, набір голок із вушками різної величини, п’яльці та сантиметрову стрічку.

Підбір голки залежить від товщини нитки і щільності тканини.

Ножиці потрібні двох видів: маленькі, з гострими загнутими кінцями — для підрізання та витягування ниток під мережки, і великі — для розрізання тканини. Можна використовувати для підрізання ниток лезо. Для цього треба голкою підняти необхідну кількість ниток і розрізати їх лезом на голці.

Сантиметрову стрічку застосовують під час визначення на тканині чи виробі місця для вишивки.

П’яльці можна брати круглі, квадратні, пластмасові і дерев’яні. Їх використовують для забезпечення натягу тканини. Стібки, виконані за їх допомогою, лягають рівніше й малюнок не перекошується.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Гра «Блеф-клуб»

На запитання відповідати тільки «так» або «ні».

1. Мережки — це лічильні шви? (Так)

2. Мережки вишивають на місці висмикнутих із тканини ниток? (Так)

3. Для вишивання мережок можна обрати будь-яку тканину? (Ні)

4. Зображена мережка називається «одинарний прутик»? (Ні)

VІІ. Практична робота.

1. Вступний інструктаж

-ПБП під практичної роботи

-Демонстрація прийомів виконання ( інструкційні карти 1, 2, 3.)

Завдання:

• Визначити тему проекту.

• Визначити мету та дизайнерські задачі проекту.

• Обрати модель проектованого виробу.

• Намітити місце розташування мережки на проектованому виробі.

2. Самостійна практична робота учнів (інструкційні карти1, 2, 3) та поточний інструктаж

3. Заключний інструктаж

• Учитель аналізує переваги в роботі учнів та типові помилки, які мали місце під час виконання практичної роботи, разом з учнями пропонує шляхи їх усунення.

VІІІ. Підсумок уроку.

1. Оцінювання досягнень учнів за роботу на уроці

• Учні виставляють оцінки (взаемооцінювання)

• Учитель коментує виставлені бали.

2. Заключне слово вчителя

Ось і підійшла до кінця наша подорож країною «Вишиванка», щоб з неї повернутися, треба відповісти на запитання:

• Чи сподобалася вам наша подорож?

• Що нового ви дізналися на уроці?

• Чому навчилися на уроці?

• Про що хотіли б ще дізнатися?

• Чи виконані завдання нашого уроку?

І повертаючись до початку уроку, до вправи «Мої очікування», хочу запитати:

— Чи справдилися ваші очікування? Візьміть у руки ваші зіроньки. Якщо ваші очікування справдилися, підніміть їх догори, якщо ні — опустіть.

Учитель підходить до дошки, повертаючись до таблиці «Планування проектної діяльності», хочу запитати:

1) Які етапи роботи ми з Вами пройшли на сьогоднішньому уроці?

2) Що вже із запланованого Вами виконано?

3) З якими труднощами ви зустрілись, виконуючи роботу над створенням творчого проекту по виготовленню рушничка?

4) На Вашу думку, який наступний етап роботи над створенням Вашого проектованого виробу?

Я сподіваюсь, любі діти, що ми досягли з вами певної мети — ви здобули нові знання.

3. Домашнє завдання

Поміркувати над останнім моїм запитанням, за необхідністю внести корективи у свій творчий проект, узгодити з батьками орієнтовані передбачувані витрати на реалізацію творчого проекту та можливі пропозиції щодо Вашої ідеї; підготувати інструменти та матеріали до виконання проектованого виробу.

4. Прибирання робочих місць.

Урок праці 8 клас (інваріативна складова)

ТЕМА. Види поясних виробів . Мірки для побудови креслення спідниці.

Мета: ознайомити учнів із видами поясних виробів; дати поняття про асортимент одягу, групи одягу, вимоги до одягу, силует, крій, фасон одягу на прикладі спідниці; ознайомити з невід’ємною частиною українського жіночого національного костюма – плахтою; навчити правилам зняття мірок для побудови креслення спідниці; розвивати просторову уяву, аналітичні здібності, точність під час виконання практичної роботи; виховувати пошану до національного одягу, шанобливе ставлення до культури українського народу; сприяти національному, духовному розвитку.

Обладнання : сантиметрова стрічка, тасьма, манекен, ноутбук.

Наочні посібники: зразок спідниці, журнали мод, презентація “Види спідниць”, підручник.

Тип уроку: набуття нових знань

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

Привітання, перевірка присутніх та готовності учнів до уроку.

Створення позитивного емоційного настрою учнів.

Сьогодні хочу вам усім сказати: свої таланти треба проявляти,

У сердці завжди мрію мати й її скоріше досягати!

Отож творіть, вершіть, дерзайте, в роботу душу свою вкладайте!

Отримайте виногороду – любов визнання народу!

II. Актуалізація опорних знань.

Вправа «Мікрофон»

1. Яке призначення одягу?

2. Як розрізняють одяг за призначенням?

3. З чого починають виготовлення швейного виробу?

4. Назвіть правила знімання та записування мірок.

5. Які ви знаєте поясні вироби?

III. Мотивація навчальної діяльності.

Учениця1: Плахта — частково зшитий розпашний святковий одяг, невід'ємна частина центральноукраїнського жіночого національного костюма. Плахта була характерним елементом святкового костюма на Середній Наддніпрянщині протягом усього XIX ст. На неї йшло більше саморобного сукна, ніж на будь-які види незшитого поясного одягу,— близько 4 м. Тканину для плахт виробляли з сировини вищої якості, складнішою ткацькою технікою. Барвиста (переважно клітчаста) плахта іноді додатково вишивалася вовною або шовком. Все це робило її більш нарядною, ніж інші види поясного одягу. Будучи попервах лише локальним типом убрання, плахта з часом поширилася по всій території Середньої Наддніпрянщини і стала одним із невід’ємних компонентів національного жіночого костюма.

Учениця2: Панувала плахта повсюдно, крім західних областей України. Виконувалася плахта з двох полотнищ (гривок) півтора-два метри завдовжки, які зшивалися приблизно наполовину або на дві третини, після чого перегинались удвоє так, щоб зшита частина охоплювала фігуру ззаду, а незшиті крила (криси) вільно звисали по боках. Як і запаску, плахту закріплювали поясом, під який іноді підтикали передні кути крил плахти. Заду крила розходилися, і з-під них було видно частину зшитої половини плахти. Як правило, кожну пілку орнаментували до половини на лицевому боці, а решту — на зворотному.

Якщо з незшитим поясним одягом дівчата не носили фартух-попередницю (частіше її вдягали жінки похилого віку), то з плахтою вона була обов’язковою як для старих, так і для молодих. Художньому оформленню плахт приділялася особлива увага. На свята у заможних сім’ях носили дорогі ошатні плахти, а спереду пов’язували важку візерунчасту вовняну запаску. Окрім описаної, побутував й інший вид плахти — без зовнішніх крил, тобто наче півплахти. Вона складалася з двох зшитих пілок; носили її на Чернігівщині та Полтавщині небагаті селянки.

Типи та способи носіння жіночого незшитого стегнового одягу

Учениця3: Крій української плахти без крил нагадує болгарський однопрестілковий поясний одяг (хоча останній поіншому орнаментувався), а також смугасті білоруські та південноросійські поньови, поширені й в Україні. Ще раз нагадаємо, що «поньова» і «плахта» є спільними для східних слов’ян термінами, які означали плат, полотнище тканини. Давність назв, схожість крою дозволяють вважати цей вид однією зі споконвічних форм одягу слов’ян, хоча у кожного народу він розвивався своєрідним шляхом.

Демонстрація колекції малюнків українського національного одягу.

Повідомлення теми і завдання уроку.

IV. Пояснення нового матеріалу

Сьогодні ми починаємо нову тему “Пошиття одягу”.

Перед початком роботи над пошиттям спідниці треба знати

багато відомостей.

Асортимент жіночого одягу та одягу для дітей складається з

- білизни;

- легкий одяг;

- верхній одяг.

Всі вироби можна поділити на дві основні групи:

1) поясна;

2) плечова.

До поясної групи входять – спідниця, спідниця-брюки, брюки, шорти.

(Презентація)

До групи плечових виробів – сукня, блузка, халат та ін.

До готового виробу ставляться певні вимоги:

гігієнічні – повинні забезпечувати нормальну життєдіяльність організму людини, одяг повинен бути легким, вільним та зручним;

експлуатаційні – тривалість терміну носки одягу, яка залежить не тільки від властивостей тканини та якості обробки, але й від конструкції виробу та умов носки.

естетичні – одяг повинен бути гарним та сучасним; під час утворення одягу треба враховувати вік, особливості будови тіла та зовнішності людини.

Спідниця може бути частиною костюма, самостійним виробом, частиною сукні.

Робота з підручником.

*За силуетом*	За покроєм
- прямі;	- прямі;
- розширені донизу;	- клинові;
- звужені донизу.	- конічні;
- трапецієподібні;

Під час вибору фасону для своєї спідниці не забувайте про підбір тканини.

Вчитель: розповідаю про важливість правильного зняття мірок, демонструю на учениці правильність зняття мірок для пошиття спідниці.

Мірки, що необхідні для побудови креслення спідниці

*Мірка*	*Умовне позначення*	Спосіб вимірювання	*Значення, см*
Півобхват талії	*С_т*	Сантиметрова стрічка проходить горизонтально навколо тулуба по талії
Півобхват стегон	*С_с*	Сантиметрова стрічка проходить горизонтально навколо стегон по найвищих точках сідниць
Довжина виробу	*Д_в*	Сантиметрова стрічка проходить від лінії талії збоку униз до бажаної довжини

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Гра “Ательє”.

Мета гри: закріплення придбаних на уроці знань; надбання навичок роботи з сантиметровою стрічкою; ознайомлення з професіями: приймальник, закрійник; виховання культури мовлення та спілкування.

Для гри вибираються учні, які будуть виконувати ролі приймальника, закрійника та клієнта.

Хід гри:

Клієнт приходить в ательє. Його зустрічає приймальниця, яка під час оформлення замовлення викликає закрійника. Закрійник розпитує клієнта про фасон спідниці та робить вимірювання.

Задача клієнта – правильно описати модель спідниці та допомагати закрійнику у вимірах. Задача закрійника – правильно зняти мірки з клієнта.

( Якщо дозволяє час, можна повторити гру з іншими учнями).

VI. Практична робота.

Зняття мірок для побудови креслення спідниці.

1. Вступний інструктаж:

Розбиваю дівчат на пари. Пояснюю, що по ходу самостійної практичної роботи, вони повинні одна з іншої зняти мірки, правильно їх записати.

2. Самостійна робота учнів.

Учениці знімають одна з іншої мірки для побудови креслення спідниці, записують їх у зошити.

VII. Підсумок уроку.

Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

Що навчилися виконувати на уроці?

Вчитель: спідниця – незамінний предмет гардероба. Її можна носити їз блузами, жилетами, светрами, піджаками, жакетами, топами й іншими речами, створюючи різноманітні ансамблі. Таке комбінування розвиває почуття стилю й кольору, формує художній смак.

VIII. Домашнє завдання.

Підготувати інструменти для креслення спідниці у М 1:4

Урок праці 9 клас (варіативна складова)

Тема. Технологія виготовлення вишитих виробів. Лічильна гладь –поверхнево – нашивна лічильна техніка. Види лічильної гладі.

Мета: ознайомити учнів із регіональними особливостями оздоблення виробів із видами лічильної гладі, технікою їх виконання; навчити розрізняти види лічильної гладі, виконувати вправи на вишивання різними видами лічильної гладі; розвивати творчі здібності, художні та естетичні смаки; виховувати шанобливе ставлення до традицій національної вишивки, любов до традицій свого народу, старанність та охайність під час вишивання.

Інструменти і матеріали: тканина, голки, нитки, ножиці, зразки узорів.

Обладнання: комп’ютер, ілюстрації із журналів із зразками вишивок, вишиті вироби, інструкційні карти, таблиці, презентація «Види лічильної гладі».

Тип уроку – урок – екскурсія

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Створення емоційного настрою на уроці.

Епіграф заняття:

«Шлях до розвитку й, у решті-решт,

до щастя людини пролягає через її працю»

Д.І. Менделєєв

Учитель: Працею вчений називав не будь-яку роботу, а роботу усвідомлену й потрібну людям. Мені б дуже хотілося побачити саме таку працю й на сьогоднішньому уроці.

(Читаючи вірш, учитель виставляє на дошку на одній літері, з яких утвориться слово РЕЗУЛЬТАТ, які діти зачитують усі разом):

Рішучість до нас на урок завітала,

Аж ось енергійність її наздогнала.

Завзяття з умінням до класу прийшли

Й любов до навчання з собою взяли.

Терпіння й активність теж не забарились

І творчість, звичайно, до класу з’явилась.

Якщо об’єднати ці риси в єдине ціле,

То можна сміливо нам братись за діло.

Якщо ж вони стануть усі в один ряд,

То вийде відмінний у нас РЕЗУЛЬТАТ.

(Або учитель читає вірш, а учні зі стрічками, на яких написано і виділена перша літера «рішучість», «енергійність», «завзяття», «уміння», «любов до навчання», «Терпіння», «активність», «творчість», виходять і стають біля дошки.

Учитель: А зараз скажіть, будь ласка, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. Дівчатка, на мою думку, якщо кожна з вас буде на уроці активною, уважною і старанною, то ваші очікування справдяться.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Розв’язування кросворда

Діти, ви вже зрозуміли, що сьогодні ми починаємо вивчати розділ «Українська народна вишивка» і для початку я пропоную розгадати вам кросворд «Ручні шви».

1) Шов, яким обробляють краї виробів (крайовий)

2) Шов, яким обробляють петлі та вишивають (петельний)

3) Результат роботи голки з ниткою з використанням стібків (шов)

4) Найпоширеніший шов лічильної вишивки (хрестик)

5) Двосторонній шов для виконання ручної строчки й вишивки (стебловий)

6) Оксамитовий або хрестоподібний шов для оздоблення виробів (козлик)

7) Інакше цей шов називають «ланцюжок» (тамбурний).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вправа «Асоціативний ряд»

Діти, назвіть, будь ласка, всі асоціації, які викликає у вас слово «вишивка». (Відповіді учнів)

Ви назвали чимало асоціацій, але в кінці уроку ви все ж повинні будете доповнити свій ряд, опираючись на отриманні під час заняття знання.

Повідомлення теми й очікуваних навчальних результатів

Вчитель: А сьогодні ми з вами розглянемо: «Регіональні особливості оздоблення виробів. Види лічильної гладі та техніки їх виконання. Виконувати вправи на вишивання цими техніками».

Але, дівчатка, мені більше хотілося б, щоб усе те, що ви почуєте на уроці, про дізнаєтесь і чого навчитеся, не зависло у ваших душах простим багажем, а пробудило й розвинуло любов до мистецтва рідного краю, його історії, пробудило почуття відповідальності за здобутки майстрів й внутрішню потребу зберігати та примножувати ці надбання.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: перша частина нашого уроку буде проходити у формі екскурсії до «Народної скарбнички», де гіди поведуть нас шляхами історії, і ви дізнаєтесь про регіональні особливості оздоблення виробів.

Стратегія «ЗХВ»

А усім іншим дівчатам я пропоную розбити аркуш на три широкі колонки: «Знаю», «Хочу дізнатися», «Вивчив» відповідно. І, слухаючи доповідь гідів записувати у першу колонку техніки вишивання, які вам відомі, у другу колонку – цікаві та спірні техніки. А вже в кінці заняття вказуються ті шви, які будуть вивчені.

Учитель:початок третього тисячоліття характеризується розвитком і поширенням традиційних народних культур. Народне мистецтво українців вражає світ своєю самобутністю, багатогранністю і різноманітністю. Воно визнане одним із найбагатших надбань культурної скарбниці європейських націй і є складовою частиною загальнолюдського мистецтва. Кожен народ має певні етнографічні групи – складові частини народу, які мають спільні особливості традиційно-побутові культури.

В Україні умовно здійснено етнографічний розподіл на такі регіони: Середня Наддніпрянщина, Полісся, Поділля, Південь України. Карпати, Слобожанщина.

Своєрідність художнього вирішення одягових та інтер’єрних тканин у кожному регіоні виявились у характерних орнаментальних мотивах і композиціях, усталеній колірній гамі й специфічних техніках виконання.

Крім технік вишивання, поширених тільки у певному регіоні, існують такі, які використовуються по всій території України. Однак у кожній місцевості вони мають різну кольорову гаму. Так, на Полтавщині вишивки вирізуванням і виколюванням завжди білого кольору; на Київщині – червоно, іноді чорного; на поділлі – багатоколірні (найчастіше поєднуються червоний, чорний, білий та жовтий кольори).

А можливо хтось із вас знає як народилася символіка чорного і червоного кольорів?

Учениця-гід №1: У 945 р. в Київській Русі відбулося перше повстання древлян. У першому бою місцеві жителі дали рішучу відсіч військам князя Ігоря, що стягували непосильну данину, а самого князя стратили. Через рік його дружина княгиня Ольга з військом пішла на древлян, захопила місто й жорстоко розправилася з його мешканцями. Коростень був повністю спалений, мешканців перебито й забрано у полон. На довгі роки у вишиванках переважало чорне тло. Легенди й перекази кажуть, що чорна гама символізувала жіночу тугу. І тільки поступово почав з’являтися червоний колір – колір любові і відданості.

З вечора тривожного аж до ранку

Вишивала дівчина вишиванку,

Вишивала дівчина, вишивала,

Чорну та червону нитку клала.

Що та чорна ниточка – то страждання,

А червона ниточка – то кожання.

Але чорна ниточка часто рвалась,

А червона ниточка легко клалась.

Учитель: Вишиванням в Україні займалися в основному жінки. Воно було одним з улюблених занять. Довгі осінні та зимові вечори дівчата скрашували вишиванням. Поганою нареченою вважалася та дівчина, яка не навчилася вишивати змалку. Лише одних сорочок до весілля кожна українська дівчина готувала собі кілька десятків. Сорочки мали різне призначення: буденні, святкові, на весілля, на жнива. І кожна сорочка – це години копіткої праці. Жіночий одяг оздоблювався дуже гарно. Кожна місцевість і навіть окремі села в Україні мають свої особливі традиції вишивання.

Учениця-гід №2 : до Середньої Наддніпрянщини належать райони, розташовані по середній течії Дніпра. Цей регіон є центром давньоруської народності, її культурного життя. Вишиванкам цього регіону властиві пишні вишукані рослинного-геометризовані орнаментальні мотиви з квітками, листям, бутонами. Вироби, в основному, оздоблюють гладдю, занизуванням, набируванням та хрестиком. Основні кольори вишивок – білий, коралово-червоний, відтінений чорним.

Учениця-гід №3: споконвічні ліси й болота українського Полісся, його ландшафти та клімат, віддаленість від промислових і культурних центрів зумовили збереження найдавніших елементів у народному мистецтві. Вишивка цього регіону проста й чітка за композицією. Домінуючим є найдавніший однотонний геометричний орнамент. Переважає червоний або вишневий колів, який часом доповнюється синім або чорним. Поширені техніки поверхневого шва – «занизування», «настилування», «дрібний хрестик», «качалочка» та інші.

Учениця-гід №4: класичною технікою Поділля є «низь», яку виконували одним або двома кольорами (червоним і чорним). Стібки лягають густими, насиченими лініями геометричного орнаменту. Велике багатство технік вишивання характерне для Вінниччини: «низь», «хрестик», «стебнівка», «настилування», «дрібний хрестик», «качалочка» та інші.

Учениця-гід №5: Слобожанщина охоплює східну частину України. Техніка вишивання цього регіону має багато спільного з усталеними формами вишиванки центральних областей України, але їй властиві й цілком своєрідні багатокольорові орнаменти, що виконуються технікою дрібного «хрестика», «півхрестиком» і «гладдю». Колорит оздоблення яскравий, із перевантаженням червоного кольору. Рукави жіночих сорочок прикрашають орнаментальними мотивами, розміщеними в шаховому порядку, а також з акцентом декору на вузькій частині рукава.

Учениця-гід №6 : майже кожна хата у Карпатському регіоні нагадує своєрідний музей народного мистецтва. Всі речі повсякденного вжитку прикрашені різноманітними візерунками, вишивками, художнім розписом, різьбою тощо. Кожне село відрізняється від інших своєрідністю використання технік вишивання, багатством орнаментальних композицій та неповторністю кольорів. Характерною особливістю вишивки регіонів Західної України є поєднання рослинного, зооморфного і геометричного орнаментів, смислове значення яких сягає глибинних джерел. Вишивки виконують нитками різного кольору: червоного, помаранчевого, зеленого, жовтого і чорного. Карпатський регіон характеризується використанням таких технік вишивання як: «кучерявий стіб», «насилування», «штапівка», «качалочка», «гладь», «низь», «хрестик» та інші.

Учениця-гід №7: південь – етнографічний регіон України, заселений в основному вихідцями з Середньої Наддніпрянщини та Поділля, тому тут збереглися особливості оздоблення виробів, характерні для цих регіонів. З часом традиційний декор втрачається, одяг шиють з яскравих, квітчастих фабричних тканин. Переважають такі техніки вишивання як» «гладь», «стебловий шов», «ланцюжок».

Учитель: Дякую своїм помічницям. А тепер давайте перевіримо, як ви заповнили таблицю. (Учениці по черзі зачитують техніки, які записали в першу та другу колонки таблиці «ЗХВ»)

Більшість із вас занесли в другу колонку «Хочу дізнатись» назви таких технік вишивання як «гладь», «качалочка», «занизування». І саме сьогодні ми ознайомимось з технологією їх виконання.

Гладь – це техніка вишивання прямими або косими стібками, які повністю або частково заповнюють площину узору.

Учитель знайомить учениць з видами гладі, демонструючи зразки виробів, прикрашених цими швами, ілюстрації.(Презентація)

з настилом

У лічильній гладі усі елементи узору вишивають паралельними стібками, підраховуючи при цьому нитки тканини.

Давайте розглянемо окремо кожну техніку вишивання – «Пряма гладь», «коса гладь», «качалочка», «занизування».

V. Закріплення вивченого матеріалу

Вправа «Знайди помилку»

Ученицям пропонується знайти невірне ствердження

1) Пряма гладь – двостороння, лічильна.

2) Коса гладь – одностороння, вільна.

3) Стібки косої гладі кладуть під кутом 90^о до ниток основи.

4) Стібки гладі покладені впритул один до одного.

5) Стібки гладі кладуть через дві нитки тканини.

6) Лічильну гладь використовують для вишивання рослинного

орнаменту.

VI. Практична робота.

«Виконання швів «пряма гладь», «коса гладь», «качалочка», «занизування».

1. Вступний інструктаж.

Повторення правил безпечної праці під час вишивання.

ü Гра «Закінчи речення»

1) Під час вишивання світло має падати на вишивку … (зліва).

2) Перед роботою слід … (вимити руки) та … (одягнути спецодяг).

3) Сидіти рівно, ноги поставити на … (підлогу).

4) Через кожні 15 хв. відпочити … (3 хв.).

5) Голки з ниткою зберігати в … (гольнику).

6) Ножиці передавати … (кільцями вперед).

ü Аналіз завдань практичної роботи.

Діти об’єднуються групи і отримують завдання за картами.

І група – виконання техніки «пряма гладь»;

ІІ група – виконання техніки «коса гладь»;

ІІІ група – виконання техніки «качалочка»;

IV група – виконання техніки «занизування».

Після того, як учениці виконають одну техніку, по одній з кожної групи підходять до іншої групи і діляться отриманими знаннями і вміннями щодо ефективного виконання техніки, звертають увагу на можливі помилки. І так, «по-ланцюжку» кожна група виконує всі чотири техніки.

· самостійне виконання завдань за інструкційними картами.

· контроль та корегування з боку вчителя.

Фізкультхвилинка

Вишивати довго вчились, очі, рученьки втомились,

А щоб краще вишивати, треба трохи втому зняти.

Раз – підняти руки вгору, два – сплесни перед собою,

Три – схились до самих п’ят, а тепер рівненько стань.

Знов підняти руки вгору, знов сплесни перед собою,

Нахились до самих п’ят – сідай знову вишивать.

2. Поточний інструктаж (індивідуальний чи груповий).

· самоконтроль та взаємоконтроль учнів.

· підбиття підсумків роботи: демонстрація кращих робіт, аналіз

недоліків та шляхи їх усунення.

- Подивіться на свою роботу і скажіть, який шов вам було виконувати легше?

- Над яким швом ще треба попрацювати?

- Які техніки виконання ви запишете у третю колонку таблиці «ЗХВ»?

- Якими ще словами ви можете доповнити «асоціативний ряд»?

Учитель пропонує учням оцінити свою роботу у групі в балах від 0 до 3.

1. Чи активно я працював у групі?

2. Чи вносив я вдалі пропозиції, що були враховані групою?

3. Чи допомагав я іншим членам групи, заохочував їх до роботи?

4. Чи вдавалося мені узагальнювати думки інших курсантів та

просував роботу групи вперед?

VII. Підсумки заняття.

1. Порівняти реальні результати з очікуваними.

а) проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

б) закріпити чи відкоригувати засвоєне;

в) зробити висновки.

2. Мотивація оцінок за урок, виставляння їх у журнал, щоденники.

VIIІ. Домашнє завдання.

Принести інструменти та матеріал для вишивання, кольорові олівці.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА №1

Практична робота. Вправи на вишивання прямою гладдю

Інструменти та матеріали: тканина, нитки, голка, ножиці.

Послідовність виконання

1. Закріпіть нитку стібками шва «вперед голку» в тому місці, де згодом буде розміщена вишивка.

2. Ниткою світлого кольору виконайте ромби стібками паралельно нитками основи (у горизонтальному напрямку). Короткі стібки захоплюють у нитки тканини, довгі – 12 ниток, середні – 8 ниток. Під час переходу від однієї частини ромба до іншої голку виводять на виворотній бік і пропускають під стібками. Із виворотного боку не повинно бути довгих стібків переходів (рис. 2, а).

3. Ниткою темного кольору вишийте середину ромба (рис. 2, б).

4. При зміні кольорів ниток кінець нитки не відрізайте, а залишайте з лицьового боку виробу для подальшої роботи.

5. Для закінчення вишивки прямою гладдю виведи робочу нитку на виворотній бік і протягни її під кількома щільними стібками. Ні в якому разі не слід робити вузлики.

6. Оцініть якість виконаної роботи.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА №2

Практична робота. Вправи на вишивання косою гладдю

Інструменти та матеріали: тканина, нитки, голка, ножиці.

Послідовність виконання

1. На тканині підберіть квадрат необхідного розміру (наприклад, 6×6 ниток).

2. Закріпіть нитку петлею або швом «уперед голку» (мал. 2, а).

3. Голку виведіть по діагоналі в правий верхній кут на одну нитку вище від першого виходу голки (мал. 2, б)

4. Інші п’ять стібків ар кладіть паралельно через одну нитку тканини з нахилом вліво (мал. 2, в).

5. Виконуючи шостий стібок, голку виведіть у лівий нижній кут квадрата
(мал. 2, г).

6. Роботу поверніть так, щоб вишиті стібки опинилися ліворуч. Виконайте шість стібків із нахилом управо (мал. 2, д).

7. Виконуючи шостий стібок, голку виведіть у правий верхній кут наступного квадрата (мал. 2, е).

8. Усі елементи узору виконуй, повертаючи тканину, так до кінця роботи чергуй стібки з нахилом вправо і вліво.

9. Оцініть якість виконаної роботи.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА №3

Практична робота. Вправи на вишивання качалочковою гладдю

Інструменти та матеріали: тканина, нитки, голка, ножиці.

Послідовність виконання

1. Закріпіть нитку петлею або швом «уперед голку».

2. Виконайте узор зверху вниз (мал. ).

3. У разі зміни кольору ниток кінець робочої нитки не одрізайте, а залишайте на лицьовому боці роботи.

4. Під час переходу від одного рядка до другого або в разі введення в роботу нитки іншого кольору робочу нитку пропустіть під стібками гладі з виворотнього боку роботи.

5. Оцініть якість виконаної роботи.

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА №4

Практична робота. Вправи на вишивання занизуванням

Інструменти та матеріали: тканина, нитки, голка, ножиці.

Послідовність виконання

1. Закріпіть нитку петлею праворуч.

2. Виконайте перший ряд узору стібками різної довжини (за мал.), чергуючи лицьові та виворотні стібки.

3. Роботу поверніть й через одну нитку тканини виконайте другий ряд таких же стібків.

4. Кожний ряд узору повторіть справа наліво 3 рази через одну нитку тканини.

5. Оцініть якість виконаної роботи.

Урок праці 8 клас (варіативна складова)

Тема: Особливості кольорової гами в оздобленні виробів українською народною вишивкою. Кольори в українській народній вишивні.

Мета: ознайомити учнів із кольоровою гамою, яка використовується в українській народній вишивці; навчити встановлювати відмінність між хроматичними та ахроматичними, теплими та холодними кольорами; навчити правильно підбирати тканину і нитки для вишивання; розрізняти кольори та їх відтінки, поєднувати їх; розвивати у школярів естетичні смаки, творче мислення; виховувати акуратність і точність під час виконання вишивальних робіт, любов до української народної вишивки, повагу до традицій українського народу.

Наочні посібники: альбом «Українська народна вишиванка», ілюстрації вишивок із журналів, інструкційні картки «Правила безпеки праці», презентація «Кольори в українській вишивці. Поняття про хроматичними та ахроматичними кольори».

Тип уроку: набуття нових знань

ХІД УРОКУ

I.Організаційна частина.

Створення емоційного позитивного настрою учнів (запис на дошці)

Хочу МОЖУ БУДУ

УСПІХ

Вчитель: Діти, зверніть увагу на алгоритм, записаний на дошці. Я пропоную кожному з вас, скориставшись ним, дати собі установку на успіх. (Учні, використовуючи вправу «Незакінчені речення», озвучують свою установку на успіх. Наприклад: «Я хочу отримати нові знання», «Я можу бути уважним і працьовитим», «Я наполиглево працюватиму».)

Вчитель висловлює побажання:

Я побажаю, діти, щоб вам хотілось вчитись

,Щоб ви могли дізнатись корисного багато,

Щоб дружно працювали і завжди успіх мали.

II.Актуалізація опорних знань учнів

Учитель проводить бесіду з ученицями для визначення рівня знань з теорії української народної вишивки.

— Що таке вишивка?

— Які стібки використовуються у вишивці?

— Що таке візерунок?

— Що означає слово «орнамент»?

— Як створюються орнаменти?

— Якими бувають орнаменти?

(За змістом орнаменти бувають: геометричні; рослинні або фітоморфні; тваринні або зооморфні; антропоморфні — із зображенням фігур людей; каліграфічні; предметні — із зображенням предметів побуту; пейзажні (характеризуються реалістичним або стилізованим зображенням мотивів природи, архітектурних пам'ятників тощо); геральдичні — це композиція із зображенням гербів, орденів і медалей, емблем та значків.)

1. Наприклад, у геральдиці бджола символізує працьовитість, підкова - щастя, якір — надію, дзеркало — правду, ліра — музику, лев — могутність, крила — рух, політ, меч — правосуддя, рука стиснута в кулак — вірність тощо.

— Що таке рапорт? (Ритмічне повторення одного або кількох мотивів орнаменту.)

III. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: діти, а чи знаєте ви, що кожен день має своє забарвлення? Що кожен колір має свою силу і лікувальне значення? Так, понеділок — зелений, вівторок— червоний, середа— рожева, четвер — фіолетовий, п'ятниця — синя, субота — коричнева і чорна, нед'тя — жовта. Якщо ви знаєте, в який день народилися, то той колір буде служити вам як оберіг.

Повідомляю тему і завдвння уроку

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Поділ кольорів на групи.

Учень: кожному народові, кожній місцевості властиві не тільки орнаментальні традиції, а й особливі кольорові поєднання. Колорит узору, тобто багатство та характер кольорових відтінків, об'єднаних в один основний тон, може бути візитною карткою всього регіону або окремого села.

Учень: гармонійне поєднання кольорів та їх відтінків відіграє дуже важливу роль у всіх видах народної творчості. Не досить визначити необхідну форму і візерунок майбутнього виробу, важливо знайти таке поєднання кольорів, при якому кожен колір буде створювати враження основного. Щоб усі кольори були пов'язані між собою та із тлом виробу, необхідно засвоїти основні закони кольорознавства.

Вчитель: Розглянемо окремі з них. (Презентація)

Існує дві групи кольорів

а) хроматичні (хроматичний, тобто кольоровий, забарвлений);

б) ахроматичні, або безбарвні.

До хроматичних належать усі барви сонячного спектра.

ü Назвіть кольори спектра за порядком. (Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.)

ü Які основні кольори спектра? (Основними кольорами спектра є червоний, жовтий і синій.)

2. Теплі, холодні та нейтральні кольори. (Презентація)

До ахроматичних (нейтральних) належать:

• білий (світло);

• чорний (темрява);

• сірий.

Хроматичні кольори поділяють на теплі та холодні.

ü Які кольори належать до теплих?

ü Які кольори вважають холодними?

(До теплих відносять яскраві кольори, які передають відчу ітя тепла і сонця — червоний, оранжевий, жовтий, а також зелені, коричневі, бордові кольори з відтінками перших трьох (жов- то-зелені, оранжево-коричневі, бордово-червоні); холодні: синій, зелений, фіолетовий та блакитний, коричнево-синій тощо.)

ü Який колір найтепліший, який найхолодніший? (Найбільш теплий колір — червоний, а найхолодніший — синій.) Залежно від насиченості, кольори бувають темні й світлі.

Витель: Повернемося до білого кольору. Є багато чудових білих квітів. У своїй поезії Т. Г. Шевченко оспівував квітку, яка мала колись назву «крин», споріднену зі словом «криниця». Може, чули? Так, це біла лілія; є водяна і земляна лілії.

Ця квітка приховує у собі таємницю життя. Лілія є символом дівочих чарів, чистоти, цноти.

Учень: Вишита квітка допомагає розгадати таємницю тих чарів. Крім квітки, невід'ємною частиною орнаменту є листок і пуп'янок, що складають нерозривну композицію триєдності. У ній закладено народження, розвиток та безперервність життя. В орнаменті лілію доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він — магічний, тому й благословляє пару на утворення сім'ї. Адже хрест є прадавнім символом поєднання сонячної батьківської та вологої материнської енергії. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які також означають запліднення.

ü Та чому саме лілія є жіночим символом?

Учень: Тому, що вона є суттю вологої енергії. Це підтверджує і давня назва квітки — крин — однокореневим словом є криниця. У народі кажуть: «Невинна, чиста, як та лелія, Пренепорочна Діва Марія».

3. Контрастність. (Презентація)

Вчитель: Існує поняття «контрастність барв». Це сполучення двох кольорів, з яких один світлий, а другий темний. Завжди красиві контрастні сполучення білого з червоним, червоного із сірим, коричневого з рожевим тощо. Гарно доповнюють один одного такі кольори:

· червоний— із чорним, жовтим, сірим, коричневим, бежевим,

оранжевим, синім;

· синій — із сірим, блакитним, бежевим, коричневим, жовтим,

червоним;

· жовтий — із коричневим, чорним, бежевим, червоним, оранжевим, сірим, голубим, синім, фіолетовим;

· зелений — із темно-жовтим, лимонним, салатним, сірим, бежевим, жовтим, коричневим, оранжевим, золотистим, чорним;

· фіолетовий — з бузковим, бежевим, сірим, коричневим, жовтим,

золотистим, чорним;

· коричневий — з бежевим, жовтим, чорним, голубим, синім,

оранжевим, сірим тощо.

У народній творчості відомі монохромні (від грецького «монос» — один, «хрома» — колір), тобто однобарвні оздоблення виробів, та поліхромні — багатобарвні (від грецького «полі» — багато, «хрома» — колір).

4. Якості хроматичних кольорів. (Презентація)

Хроматичні кольори мають три якості:

Світлість — це більша чи менша близькість до білого кольору, наприклад: блакитний і синій, салатовий і зелений, сірий і чорний.

Кольоровий тон — відношення кольору до відтінків (від темного до світлого). Наприклад, є два червоних кольори з однаковою світлістю тону, але один із них має жовтий відтінок, другий має фіолетовий — це два різних тони одного кольору.

Насиченість— це ступінь яскравості кольору, що може змінюватися залежно від вмісту у ньому ахроматичного кольору. Наприклад, червоний колір буде насиченим, а червоний із добавкою білого— мало насиченим, рожевим.

Велике значення має освітлення. При денному освітленні кольори чистіші, прозоріші, багатші, а при електричному білий, сірий і зелений кольори жовтіють, червоний стає насиченішим, фіолетовий червоніє або синіє, синій темнішає і здається чорним.

Зі збільшенням відстані від предмета відбувається зміна сприйняття кольору і форми. Прошарок повітря «холодить» віддалені предмети. На віддалі погано видно деталі, зменшується контраст світла й тіні, предмет втрачає чіткість контурів, а колір — свою насиченість. Зелений ліс вдалині здається блакитним або сірим.

Гармонійне поєднання усіх кольорів вишивки є обов'язковим. Найпростішими є поєднання розбілених і затемнених тонів одного кольору (відтінків), наприклад фіолетовий, бузковий, білий.

Яке поєднання краще зробити, вирішує сама вишивальниця, враховуючи призначення вишитого виробу. Тут слід брати до уваги колір фону та окремих частин рисунка. Не варто вишивати дрібні деталі нитками допоміжних тонів (червоний і зелений, оранжевий і синій), оскільки така вишивка на віддалі буде здаватись сірою.

5. Регіональні особливості кольоровоїгами. (Презентація)

Вчитель: Розглянемо характерні особливості технік вишивання в різних регіонах України.

Техніки вишивок Полтавської, Луганської, Харківської областей мають багато спільного з установленими формами вишивки у центральних областях України. Проте їм властиві й цілком своєрідні поліхромні елементи орнаменту, що використовують хрестик чи півхрестик. Ці орнаменти вишивають здебільшого грубою ниткою, завдяки чому узори мають рельєфний вигляд.

Учень: Вишивки Полісся прості й чіткі за композицією. Лінія геометричного мотиву у вигляді ромбів повторюється декілька разів. Вишивка червоною ниткою по біло-сірому фону льняного полотна графічно чітка.

У північних районах Волині побутує вишивка низовим і поверхневим швом на зразок ткання. Одноколірне вишивання, виконане майстринями цієї місцевості, вражає своєю вишуканістю. У південних районах Волинської області переважають рослинні мотиви: квіти, ягоди, листочки. Шиття поверхневе: хрестик, гладь, прутик. Чорний колір поєднується з найрізноманітнішими комбінаціями червоного, чим досягається колористичний ефект.

Учень: Для Чернігівщини характерні білі вишивки. Щоб підсилити загальну виразність, у вишивці здебільшого використовують шви двох чи більше типів. Наприклад, в одній композиції поєднують шви прозорі (виколювання, вирізування, мережка) із щільним настилом, або іншим видом гладі. Жіночі та чоловічі сорочки змережуються прутиком так, як і на Поділлі, прозорою мережкою (шабаком) червоними та чорними нитками.

На Київщині сорочки оздоблюють гладдю, занизуванням, набируванням та хрестиком. На них переважають рослинно-геометричні орнаменти зі стилізованими гронами винограду, що виконуються червоними і чорними нитками.

Учень: У південних районах України сорочки прикрашають вишивкою, що поєднує орнаментальні мотиви та вишивальні техніки різних місцевостей. Це пояснюється тим, що тут живуть представники багатьох національностей і народностей.

Для подільських сорочок характерна різноманітність швів. В орнаментах переважає один колір — чорний із більшим чи меншим вкрапленням синього, червоного, жовтого, зеленого. Найбільш поширеними є одноколірні (червоні, чорні) вишивки на сорочках, значно рідше дво- та триколірні.

Учень: На півдні Тернопільщини типовою є вшивка вовняними нитками із згущеними стібками: окремі елементи узору обводять кольоровими нитками, завдяки чому створюється кольоровий ефект. Такі вишивки розміщують уздовж рукава щільними смугами.

У вишивці Львівської області використовують різноманітні узори, деякі з них поширені по всій області й пов'язані з місцевими особливостями та народними традиціями. Наприклад, у південних районах Львівщини геометричний орнамент вишивок поєднується з білим фоном, що надає узорам прозорості й легкості.

Учень: Для гуцульських вишивок характерні різноманітність геометричних та рослинних візерунків, розмаїття композицій, багатство кольорових поєднань, здебільшого червоного із жовтим та зеленим, причому червоний колір домінує.

Вишивки Закарпаття визначає мотив «кривулька», а також техніка заволікання і вишивання хрестиком. Тут часто також використовується гаптування (бісером, золотом, сріблом).

V. Узагальнення знань учнів.

Кросворд (Додаток)

VI. Практична робота.

Вправи на поєднання кольорів.

Інструменти та матеріали: зразки вишивок, кольорові олівці.

Хід роботи

1. Вивчення кольорів та їх відтінків.

2. Вправи на поєднання кольорів.

3. Аналіз кольорової гами на зразках вишивок.

VII. Підсумки заняття.

Що нового дізналися сьогодні на уроці?

Що нового навчилися виконувати?

Виставлення оцінок за практичну роботу.

Вчитель: Щоб вишивка була привабливою, вишивальниця повинна враховувати те, що фон не повинен бути яскравішим від вишивки, а також вона повинна враховувати його призначення.

VIII. Домашнє завдання.

Принести білу або гладко фарбовану бавовняну чи лляну тканину, копіювальний папір, прозорий папір, булавки, голки, нитки.

Додаток

Кросворд

1. Різковиражена різниця по тональності, яскравості кольорів. (Контрастність)

2. Група кольорів до якої відносяться зелений, синій, червоний. (Хроматична)

3. Група кольорів до якої відносяться чорний, сірий, білий. (Ахроматична)

4. Ступінь яскравості кольору. (Насиченість)

5. Назвіть групу хроматичних кольорів, які передають відчуття тепла і сонця. (Теплі)

6. Назвіть групу хроматичних кольорів, які викликають асоціації з зимою і холодом. (Холодні)

7. Незначна різниця в тональності або яскравості кольорів. (Нюанс)

8. Назвіть квітку, яка є символом дівочих чарів, чистоти, невинності. (Лілія)

9. Назвіть ритмічне повторення одного або кількох мотивів орнаменту. (Рапорт)

10. Як називається візерунок заснований на повторі і чергування складових його елементів, призначається для прикраси різних виробів. (Орнамент)

Урок праці 7 клас (варіативна складова)

Тема: Народні традиції в оформленні в'язаних виробів. Нерівномірне збільшення і зменшення в'язаного полотна

Мета: ознайомити учнів із використанням народних традицій в оформленні в’язаних виробів; формувати вміня і навички у збільшенні та зменшенні кількісті петель у трикотажному полотні; розвивати аналітичні здібності і логічне мислення учнів, координацію та точность рухів рук під час виконання операцій; виховувати організованість, раціональність, практичність; формувати інтерес та повагу до народних традицій в оформленні в’язаних виробів.

Інструменти та матеріали: ножиці, спиці, нитки.

Наочність: інструкційні картки «Способи додавання кількості петель», «Способи зменшення кількості петель», зразки та фотографії в'язаних узорів, презентація «В’язані вироби у фольклорному стилі»

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Привітання, перевірка присутніх та готовності учнів до уроку.

Створення позитивного емоційного настрою учнів.

Учитель:

Вже продзвенів шкільний дзвінок й зібрав дітей всіх на урок,

І знову з вами ми зустрілись, тож зразу візьмемось за діло.

Будемо плідно працювати, знання і вміння здобувати,

Бо здавна всім відомо, діти:знань за плечима не носити!

II. Актуалізація опорних знань.

Гра « Місткий кошик»

Учитель просить учнів намалювати на аркуші паперу кошик і написати на цьому всі терміни, які діти пам'ятають з раніше вивчених тем. Головне — щоб «кошик був місткий і заповнений». Через певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їхніх записах. Переможцем виявляться той, у кого записано найбільше термінів.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель: В Україні так повелося, що з давніх-давен жінки дуже любили в'язання і прикрашали ним не лише одяг, але і своє житло. Споконвічне прагнення людини до краси перетворило в'язання на справжнє мистецтво. Воно постійно розвивається, збагачуючись новими ідеями, формами, візерунками, композиційними прийомами, сучасними матеріалами тощо. От і ми з вами сьогодні спробуємо продовжити ці традиції. В'язані вироби знову ввіййіли в моду. Тому тема нашого заняття актуальна як ніколи — «Народні традиції в оформленні в'язаних виробів». Крім цього, упродовж заняття ми дізнаємося й будемо вчитися в'язати деталі зі збільшенням і зменшенням ширини полотна, тому що не всі деталі в'язаного виробу мають однакову форму.

Повідомлення теми і завдвнь уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Народні традиції в оформленні в'язаних виробів

Учитель: Для кожного сезону світова мода пропонує нову гаму кольорів, відповідні фасони, а також способи оздоблення виробів. Однак ніколи не зникає інтерес до народного стилю, фольклорних традицій — джерел творчості модельєрів усього світу. (Презентація «В’язання виробів у фольклорному стилі»)

2. Народні традиції у в'язанні

Учень: Україна на весь світ славиться своїми народними ремеслами. Але історики звернули увагу на цей вид мистецтва відносно нещодавно — у XX ст. Дотепер учені не можуть точно сказати, коли в'язання з'явилося на території сучасної України.

Археологи зробили аналіз традиційного одягу українців і дійшли висновку, що у виготовленні одягу використовувалися дві основні техніки — в'язання та плетіння.

Учень: Першими знайденими в'язаними виробами були сітки й огорожі. Також були знайдені знаряддя праці — голки та спиці. Перші знаряддя праці виготовляли з кістки й дерева. З часом техніка в'язання видозмінювалася. В'язання почали використовувати для виготовлення одягу.

В'язання активно використовувалося за часів Трипільської культури. На уламках посуду були знайдені уривки в'язаних виробів. Через деякий час почалося в'язання ритуальних виробів, жіночих головних уборів, сіточок для волосся.

Учень: Археологи знайшли й перші мідні спиці для в'язання, які датували VII-VI ст. до н. е. У той час найбільш популярними матеріалами для в'язання були льон, коноплі та вовна. Згодом в'язані речі стали предметом торгівлі, їх продавали грецьким колоніям, купцям з Індії та Персії.

У X ст. в'язання перетворюється на ремесло з центром у Києві. Сільські ремісники виготовляли в'язаний одяг для мешканців сіл, а міські орієнтувалися не лише на місцеве населення, але й на приїжджих.

Учень: Національні традиції в'язання передавалися від покоління до покоління. Українські умільці славляться виробами ручної роботи — одягом, шарфами, шкарпетками, хустками, шапочками, рукавицями.

Крім одягу місцеві умільці виготовляли прикраси для дому — серветки, покривала й навіть плетені килими. Дотепер дуЖе популярними є плетені ікони. В Україні можна придбати в'язані сувеніри, іграшки, прикраси для одягу на будь-який вибагливий смак.

Учитель: Донедавна, коли людство ще не поринуло в телебачення, Інтернет і сучасні розваги, в'язання виконувало одну з провідних ролей в організації жіночого дозвілля.

Наразі хранительками традицій в'язання в Україні є народні майстри. А зараз і ви, діти, познайомитеся з українськими в'язальними традиціями, спробуєте свої сили у виготовленні нескладних в'язаних виробів.

3. Нерівномірне збільшення і зменшення в'язаного полотна

Учитель: Багато деталей виробів мають складну форму, тому в процесі їх вив'язування необхідно збільшувати або зменшувати кількість петель.

Збільшувати або зменшувати кількість петель у в'язаному полотні можна зліва, справа, в одному місці посередині, зліва і справа водночас по всій довжині ряду, рівномірно і нерівномірно.

Існує кілька способів додавання кількості петель (див. додаток А, інструкційна карта 1).

Вив'язування петлі з протяжки між петлями накидів.

Вив'язування з однієї петлі кількох петель.

Набирання повітряних петель.

Вив'язування петлі з попереднього ряду.

Зменшувати кількість петель можна, пров'язуючи дві лицьові петлі разом лицьовою петлею (за задні стінки) (див. додаток А, інструкційна карта 2);

• пров'язування двох виворітних петель разом виворітною петлею (за передні стінки);

• пров'язування трьох петель разом лицьовою.

V. Практична робота.

Виконання вправ на збільшення та зменшення в'язаного полотна.

ü Вступний інструктаж:

Повторення правил техніки безпеки під час в’язання. Демонстрація прийомів вив’язування, учні користуються інструкційними картками.

ü Поточний інструктаж. Вчитель слідкуе за правильністю виконання трудових прийомів та ПБП пвд час практичної роботи.

Проведення хвилинки відпочинку

VI. Підсумок уроку

Учитель проводить з учнями евристичну бесіду, під час якої учні намагаються відповісти на підсумкові запитання про заняття:

• На занятті ми...

• Раніше я не вміла, а тепер умію...

• Я змінила своє ставлення...

Вчитель виставляє оцінки за роботу на уроці

VII. Домашнє завдання.

Розпочати роботу зі створення власної пояснювальної записки проекту, враховуючи розглянутий на заняттях матеріал.

Додаток А

Інструкційна картка № 1

Способи додавання кількості петель

Порядок виконання	Рисунок
1.Витягування петлі з проміжку між петлями. Знявши крайню петлю, уводимо праву спицю під горизонтальний відрізок нитки, що перебуває між двома петлями, і витягуємо нову петлю.
2.Вив'язування петлі з попереднього ряду. Уводимо праву спицю під першу петлю (на ряд нижче), що висить на лівій спиці, потім лицьовою пров'язуємо нову петлю, а далі — петлю, що висить над нею. Так додають петлі всередині в'язаного полотна, а також по краю виробу
3. Набирання повітряних петель. Роботу тримаємо в правій руці, а нитку, що тягнеться від виробу, беремо в ліву, і великим пальцем рухом «на себе» піддіваємо нитку, утворюючи петлю. Потім знімаємо її на праву спицю. Так накидаємо потрібну кількість петель Порядок виконання
4. Вив'язування з однієї петлі кількох петель. На початку ряду, не знімаючи з лівої спиці крайньої петлі, пров'язуємо її лицьовою за нижню часточку, а далі -ф ще раз лицьовою за верхню. У кінці ряду крайню петлю в'яжемо один раз лицьовою за нижню часточку, а другий раз — виворітною. За такого способу додавання петель край виробу виходить вільним. Тому ним рекомендується користуватись у тих випадках, коли необхідно додавати петлі в кожному ряду або через ряд.

Інструкційна картка № 2

Способи зменшення кількості петель

Порядок виконання	Рисунок
1. Пов’язування двох лицьових петель разом лицьовою петлею (за задні стінки)
2. Пров'язування двох виворітних петель разом виворітною петлею (за передні стінки)
3. Пров'язування трьох петель разом лицьовою

Додаток Б

Орієнтовний зміст пояснювальної записки проекту

I. Організаційно-підготовчий етап

1. Вибір теми та обґрунтування обраного об'єкта проектування.

2. Історичні відомості про об'єкт проектування.

3. Аналіз об'єдетів-аналогів та визначення критеріїв оцінювання

власного виробу.

II. Конструкторський етап

1. Розробка конструкторської документації (клаузура, ескізний рисунок,

необхідні креслення та схеми майбутнього виробу).

2. Опис зовнішнього вигляду та конструкції проектної моделі.

3. Вибір матеріалів, інструментів та обладнання для роботи.

III. Технологічний етап

1. Послідовність виготовлення виробу (технологічна картка, фотоколаж тощо).

IV.Завершальний етан

1. Економічні розрахунки.

2. Рекламний проспект.

3. Підбиття підсумків роботи над проектом.

Блог вчителя трудового навчання, вихователя ГПД Ошовської Лілії Володимирівни Марганецької ЗОШ №7

Сторінки

Розробки уроків з обслуговуючої праці

Спосіб вимірювання

Півобхват талії

1 коментар: