Для маленького чомучки

«Весняна температура».

Народнi прикмети у визначеннi погоди З давніх - давен люди не в ладу з погодою, бо ж дощ, як правило, йде не тодi, коли просять, а коли косять, i тепло й холод настають не в пору, бо i влiтку траплялося кожух одягати. Завжди людям був конче потрібен "прогноз" на завтра, на мiсяць, на рік, i помітили, що природа сама підказує, коли яка буде погода. Птахи, тварини передчувають зміни в атмосферi. Комахи ж вимушенi бути "синоптиками", бо їхнє iснування цiлковито залежить вiд температури, вологостi, повiтря, освiтлення. Пасiчники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квiток перед дощем закриваються, отож нектару бджолi не набрати. Так, рослини теж по своєму реагують на змiну погоди. Однi перед дощем закриваються, щоб захистити пилок i зменшити вивiтрювання тепла; другі - при високiй вологостi повiтря скорочують випаровування; треті - "плачуть"; четвертi - змiнюють форму й положення листя. Зокрема, бiлi лiлiї вiд дощу ховаються у  воду, i таких рослин близько 400. За тисячолiття скарбниця хлiборобської мудростi поповнилась перевiреними досвiдом прикметами, що мають не лише практичну, а й наукову цiннiсть.

«Небезпечні іграшки.».

Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки -- вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздив-лятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випа-дку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих. Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів не можна, бо це небезпечно для життя. Виявивши вибухонебе-зпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку. Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самовря-дування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних само-стійних дій вдаватися не можна! Не можна користуватися без нагляду дорослих піротех-нічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками.Більш того,не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів. Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втра-тити зір, скалічитися та навіть загинути. Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів. Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні не знай-омих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.

«Птахи – наші друзі».

Вікторина.

- Які птахи прилітають до нас з півдня першими?( граки)
- Де гніздяться шпаки , крім шпаківень?( дупла дерев, під дахами)
- В яких птахів самка більша і сильніша за самицю?( всі хижі птахи)
-  Які співочі птахи прилітають до нас навесні останніми?(яскраво забарвлені птахи – іволга , наприклад, коли дерева матимуть молоде листя)

- Що птахам страшніше взимку – голод чи холод?( голод)
- Чиї пташенята не знають своєї матері?(зозулі)
- Чи всі птахи виводять пташенят раз на літо?( за літо можуть вивести 2-3 рази : горобець хатній, синиця велика, ластівка, вівсянка та ін.)
- Чи може птах спричинити аварію літака?(так)
- Чому птах, який потрапив у глибокий колодязь, не може з нього вилетіти?(жодний птах не летить угору по прямій або крутій похилій лінії)
- Чому лебедів не розводять так, як свійських гусей?(невигідно: пізно починають розмножуватися, відкладають мало яєць, для кожної самки треба мати самця, восени і навесні вони намагаються відлетіти)
-  Чи дихає курча в яйці?( так, через пори шкаралупи)
- Як давно відома голубина пошта?(Ще в стародавньому Римі, у Вавилоні)



« Зима в парку»

   Зима для мене - справжня пора чарівництва. Морозець розмалював вікна будинків різними візерунками. З неба легко  падають білі сніжинки, а дерева підхоплюють їх своїми гілками. Вся вулиця в цю пору надзвичайно урочиста.

    Особливо в нашому улюбленому парку. Як же тут добре! Ялинки вбралися в пишні снігові шуби. Березова алея по особливому красива. Вона припорошена білосніжним пухнастим снігом, який іскриться в променях сяючого сонця. Від струнких, освітлених сонячними відблисками стовбурів беріз, просто рябить в очах. На снігу лежить кілька тоненьких гілочок. Напевно, зовсім недавно тут годувалися березовими сережками  якісь птахи. Коли йдеш по безлюдному зимовому парку, здається, що зима це - божественний, створений якимось невідомим чарівником собор. Зимове сонечко так швидко сідає і нам пора йти додому. Хочеться, щоб завтрашній день був таким же сонячним і казковим, і відразу ж після школи ми знову відправимося в гості до зими.

«Слідкуй за чистотою взуття».

— Зовнішній вигляд — це те, що відразу впадає всім у вічі. По тому, наскільки охайно вдягнена людина, можна робити висновок про рівень її культури. Охайність свідчить про повагу людини до себе і до людей, які її оточують, про наявність у неї почуття власної гідності. Охайно вдягнена, з акуратною зачіскою людина, в якої в порядку взуття, завжди приваблива. З нею приємно говорити, разом кудись іти, сидіти поруч у трамваї, в метро, і, звичайно, за шкільною партою.

І, навпаки, хлопчик або дівчинка, які шмигають носом, бо не мають носовичка, ховають за спину руки, бо мають брудні нігті або виставляють перед себе брудні черевики з розв’язаними шнурками, — не викликають симпатії і бажання бути поруч.

Догляд за взуттям

Своє взуття необхідно чистити, коли повертаєшся з вулиці, а не перед тим, як виходиш з дому. На ніч намастити черевики кремом, хай так постоять до ранку. А вранці протягом однієї хвилини навести на них глянець.

Кольорове шкіряне взуття необхідно чистити так: спершу потерти туфлі шерстяною шматинкою, щоб не лишилося пороху та бруду, потім клаптиком чистої бавовняної тканини рівненько розтерти крем і, нарешті, навести лиск сукнинкою.

Якщо крем для взуття засох, необхідно поставити баночку в блюдце з гарячою водою, а коли він розтопиться, додати трохи скипидару, також розігрітого в теплій воді.

Все слід перемішати, і цим кремом знову можна буде чистити взуття.

Перед тим, як вийти з дому, погляньте у дзеркало. Ну, як, подобаєтеся собі?

Запам’ятайте! Кожна людина створює себе сама. Щоб бути зовні привабливим, над собою необхідно працювати.

«Гігієна сну».

Здоровий сон. Сон — показник фізичного і психічного здоров’я. Древні казали: «Сон — найкраще благо на бенкеті природи». Ф.Тютчев писав: «Денні рани сном лікуй».

Тривалість сну залежить від характеру людини, віку, звичок, ступеня втомлюваності.

У середньому доросла людина має спати 8 год. на добу. Але є люди, що зберігають працездатність і тоді, коли сплять 5-6 год. на добу. 3-4 години на добу спали Наполеон, І. Черчілль, Т. Едісон, В.М. Бехтєрєв. Свіже повітря, прогулянки перед сном прискорюють надходження сну збільшують його тривалість. Якщо завжди лягати спати в той самий час, то сон настане швидше. Готуючись до сну, необхідно разом з одягом скинути з себе і всі денні клопоти. А тому не варто розв’язувати кросворди, багато наїдатися на ніч перед сном. Дуже довгий сон теж шкідливий для здорової людини. Як казав К.Д. Ушинський: «Надмірний сон робить людину в’ялою, тупою, ліни­вою, збільшує об’єм тіла».

 Розлади сну. Неспання (безсоння) — ознака хвороби, а сонливість — результат перевтоми. В 1918 р. І.П. Павлов спостерігав за хворим Качалкіним, який заснув 1896 р. і всі роки спав. Під час сну він зістарівся. Прокинувшись, хворий розповів, що розумів всі події, пам’ятав їх, але не міг прокинутися від слабкості. П. Павлов казав, що у Качалкіна відбулось глибоке гальму­вання рухових ділянок кори великих півкуль. Бразильська співачка М. Сантос після автомобільної катастрофи одер­жала травму мозку, заснула і спала 7 років. Прокинулася в 1967 р.

Летаргія — хворобливий стан нерухомості, що зовні нагадує сон. Всі функції організму в цьому стані послаблені. Але лікар може визначити скорочення серця, слабкий пульс і дихання. Іноді при летаргії свідомість збережена.

Лунатизм (сомнамбулізм) — порушення сну, при якому свідомість відсутня, людина спить, а рухові центри працюють. Тому людина під час сну ходить.

 Гіпноз. Ще в Давньому Єгипті, Індії жерці викликали гіпноз, примушуючи віруючих дивитись на предмети, блимаючи і одночасно монотонно вдаряючи в гонг. Слово «гіпноз», що в перекладі з грецької означає «сон», введено було в XIX столітті.

Віденський лікар Антон Месмер в 1779 р. спробував пояснити яви­ще гіпнозу. На його думку, гіпноз — це результат дії психічної енергії «магнетичних флюїдів» — невидимої рідини. Месмер був впевнений, що деякі люди можуть нагромаджувати флюїди. Ця теорія ненаукова. На думку І.П. Павлова, гіпноз — це спеціально викликаний частковий сон. При гіпнозі гальмування клітин мозку нерівномірне і неглибоке. Умовні рефлекси, утворені при гіпнозі, «вирвані», ізольовані від ін­ших. Вони характеризуються міцністю і важко згасають. У 98% дорослих можна викликати гіпноз.

Порушення сну.У результаті порушення сну в людини виникають галюцинації та мікросон ілюзії. Згідно із статистикою, порушеннями сну страждають 40% мешканців планети. У США підрахували, що проблеми зі сном коштують суспільству близько 50 млрд. доларів. Ці гроші витрачаються на лікування захво­рювань, на розв’язання конфліктів у сім’ях і на роботі, на ліквідації наслідків аварій, що виникли у людей з порушеннями сну. Тому до­тримання правила здорового сну є не лише запорукою здоров’я, а й умовою економічного процвітання.

Закріплення знань учнів.  Складання правил здорового сну.

1. Дотримуватись режиму дня, лягати в один і той же час.

2. За 1-2 год. до сну не займатися бурхливою діяльністю, щоб не збуджувати мозок.

3. Перед сном варто прогулятися на свіжому повітрі.

4. Не переїдати перед сном.

5. Зробити подушечку з духмяними лікарськими травами і покласти біля подушки (наприклад, з лавандою).

6. В приміщенні, де ви спите, не повинна бути задуха.

      Які вітри бувають

Зимою вітри злі й холодні жбурляють снігом у лице.
І виють, як вовки голодні, і морщать тихе озерце.
І лізуть з холодом у душу та видувають все тепло.
Летять із моря та на сушу, щоб більше снігу намело.
І шастають в безлистім гіллі, у полі, в лісі, бо зима.
Літають всюди на привіллі бо перешкод для них нема.
Вони колючі і нестримні, холодні, сильні, люті, злі.
Й сирі бувають вітри зимні, то ж краще посидіть в теплі.
А от весною — інша справа! Вітри добрішими стають.
Хоч дмуть і кружать зліва й справа, але до нас тепло несуть.                   

                                                                                           Надія Красоткіна

            КАЗКА ПРО СОНЕЧКО                                                                             

В небі Сонечко сіяло веселилось і співало, 

світло сонячне лило, радість і тепло несло

І деревам, і травиці і малій співучій птиці, 

звірят в лісі зігрівало настрій людям дарувало.

Десь взялась презлюща Хмара в небі суне, мов примара: грізно голосно бурчить  

І до Сонечка летить. Руки свої довгі швидко простягає

Чорним простирадлом Сонечко вкриває. Непривітним,сірим все на світі стало

Люди,звірі,квіти – все засумувало. Тут летів Вітерець Вітерець-пустунець

Він вітав всіх по дорозі раптом зупинивсь в тривозі: - Що ж ти Хмаро, бабо сіра,

Миле Сонечко закрила? Забирайся в яр десь спати, так не можна жартувати!

Щоки Вітерець надув а на Хмару як дмухнув. Покотилася клубком попід лісом,

Під гайком…Гірко так зайшлась плачем: розлилась навкруг дощем.

Вмилось любе Сонечко, глянуло в віконечко почало всіх цілувати:

Промінчики дарувати! Квіточки кивнули, пташки заспівали.

Рідне своє Сонечко щиро привітали.                                                       

                                                                                                            Вербицька Н.І.

                       Вгадайте зимовий місяць за описом.

• Вітрозим, місяць довгих ночей і морозних візерунків на вікнах. Цей місяць рік кінчає, зиму починає. (грудень).

• Цей місяць самий холодний і вітряний місяць у році. Він року початок, зими середини. (січень)

• Місяць снігопадів, злих хуртовин і першого теплого сонця. Хуртовини та заметілі під лютий прилетіли (лютий) 

• В нас узимку білим цвітом сад зацвів неначе літом (сніг)

• Біла морква взимку росте (бурулька)

• Не сніг і не лід, а сріблом дерева вбирає (іній)

• Не художник, а малює (мороз)

• Цілу ніч гуляє в полі, по широкому роздолі, білі гори намете, спочивати в ліс іде . Розповідь вчителя.

Сніг - це багато, дуже багато красивих сніжинок. Вони падають і падають з висоти на землю, на дерева, на дахи будинків - чисті, тендітні, блискучі. Сніжинки, як дощ, теж падають з хмар, але тільки утворюються вони зовсім не так, як дощ!

Раніше думали, що сніг - це замерзлі крапельки води. Таємниця народження сніжинок була розгадана зовсім не так давно. Сніг ніколи не народиться з краплинок води. Краплинки води можуть стати градом, грудочками непрозорого льоду, який іноді йде влітку разом з дощем.

Водяний пар піднімається високо над землею, туди, де панує сильний холод. Там відразу ж з водяної пари утворюються крихітні крижинки-кристалики. Це ще не ті сніжинки, які падають на землю, вони ще дуже малі. Але шестикутний кристалик весь час зростає, розвивається і нарешті стає дивовижною краси зірочкою. Сніжинки повільно-повільно опускаються, вони збираються пластівцями і падають на землю.

                             «Чому день стає меншим». 

Щоб зрозуміти, чому взимку день значно коротший ночі, а влітку - значно довший, потрібні невеликі пізнання в астрономії. Тут вся справа в нахилі земної осі  до площини орбіти: взимку планета «повернена» до Сонця іншою стороною і якщо в північній півкулі в грудні зима і короткі дні, то у південному - літо і довгі дні. Коли ж планета робить півколо навколо Сонця і перебирається на інший бік орбіти, настає червень і  літо приходить в північну півкулю, а в південному настає зима. 22 грудня в північній півкулі найкоротший день, а в південному – найдовший, 22 червня - все навпаки.

 А що ж відбувається на екваторі? - Запитаєте ви. Там, як підказує логіка, день завжди дорівнює ночі і не буває ні зими, ні літа. Тому екваторіальний клімат характеризується практично постійною температурою повітря протягом усього року, яка становить близько 24-26 градусів.

                           «Спостереження за утворенням льоду».

Сонечко  купалося у калюжі  під  вікном, але  сьогодні  цю  калюжу затягнуло  всю  …..(Льодком)

-         Про  яку  речовину  йдеться? (про  воду)

-         Про  яке  перетворення  говориться?

-         Чому  могло  таке  статися?

-         З  яких  причин  узимку  відбувається  утворення  льоду  на  водоймах?(унаслідок  коливання  температури)

   Якщо ти спостерігав, як на ставку, озері або річці утворюється лід, ти міг помітити, що спочатку лід заявляється на поверхні води. А тобі не здається, що, якби ставки, озера й ріки замерзали б із дна, а не навпаки, то багато що в нашому житті виглядало б інакше? Змінився б не тільки клімат Землі, а й зовсім зникли б деякі істоти, що живуть у воді!

Коли повітря над ставком охолоджується, воно охолоджує й верхній шар води. Верхні холодні шари води стають важчі, ніж теплі нижні шари, і вони опускаються вниз. Цей процес триває доти, поки  вся  вода  ставка знизиться до температури  +4°С.

   Але температура повітря знижується! Коли верхні шари води охолоджуються до температури нижче +4° С, вони залишаються на поверхні. Справа в тому, що вода, охолоджена до температури нижче 4°С, стає легшою!

   Отже, верхні шари води готові до замерзання. Коли температура залишається на рівні точки замерзання 0° С або опускається нижче, починають утворюватися дрібні кристалики. Кожний такий кристал має шість променів. З'єднуючись, вони утворять лід, і незабаром на поверхні води утворюється скоринка льоду.

   Іноді лід прозорий, іноді – ні. Чому? Справа в тому, що при замерзанні капель води виділяються маленькі пухирці повітря. Вони прилипають до променів кристалів льоду. Чим більше утвориться кристаликів льоду, тим більше пухирців повітря – от вам і непрозорий лід. Якщо вода під льодом рухається, повітряні пухирці збираються разом, і утвориться прозорий лід. Вода, як і деякі інші речовини, не зменшує свого об’єму при переході з рідкого у твердий стан. Вода при замерзанні розширюється на одну дев'яту свого об’єму, тобто при замерзанні дев'яти літрів води виходить десять літрів твердого льоду! Коли взимку розриваються автомобільні радіатори й водопроводи, це відбувається тому, що вода замерзає й збільшується в об’ємі.

                              «Запобігання інфекційним хворобам».

Хвороба як тінь ходить  за людиною, то наближаючись, то віддаляючись. А інколи зненацька нападає, викликає різні неприємні відчуття.

Хвороба – це стан організму, коли в людини щось болить або вона нездужає.

Ознаки хвороби: - підвищення температури тіла; - відсутність апетиту;

- біль (головний, у горлі, у животі, у грудях чи м’язах, тощо); - нежить, кашель; 

- червоні або бліді щоки;       - загальна слабкість.

Причиною хвороби можуть бути мікроби, бактерії, віруси – малесенькі живі організми, які можна побачити тільки під мікроскопом.

Хвороби бувають інфекційними і застудними. Інфекційна хвороба – коли людина заражається через те, що в її організм проникли  шкідливі мікроби.

Особливо часто діти хворіють на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), що характери -зуються ураженням дихальних шляхів, грип. Це сезонні захворювання, які викликаються вірусною інфекцією у дітей з ослабленим імунітетом. Передаються застудні хвороби від хворих людей повітряно-крапельним шляхом у транспорті, на зупинках, у громадських місцях. Профілактика таких захворювань проводиться комплексно: потрібно вживати доброякісну їжу, воду, дотримуватись особистої гігієни, а також вчасно робити щеплення. Під час щеплення вводять вакцину, внаслідок чого виробляються захисні антитіла. Діти, яким зробили щеплення, або взагалі не хворіють, або ж переносять хворобу значно легше.

Запам’ятайте!  Щоб не захворіти, потрібно:

- дотримуватися особистої гігієни;  

- регулярно обрізувати нігті;

- обов’язково мити руки перед вживанням їжі, після відвідування туалету, спілкування з домашніми тваринами;                           

- перед вживанням ретельно мити овочі та фрукти;

- загартовуватись: обливати тіло прохолодною водою або розтирати шкіру вологим рушником;      

- дотримуватись режиму дня;         

- займатися фізкультурою, спортом;

- багато часу проводити на свіжому повітрі;         

- вживати вітаміни; (С, цибуля, часник).

                                 «Про що розповідає дерево»

Біла акація має ще одну цікаву біологічну особливість. Інколи, спостерігаючи її насадження, можна побачити, як зустрічається золото осені з білосніжним цвітінням весни. Диво-дивне акація може цвісти двічі на рік. Рання весна і тепле посушливе літо прискорюють повний цикл вегетаційного розвитку рослин. Закінчивши його, дерева починають готуватися до зими. Та ось у серпні — вересні, коли тривала посуха зміниться теплими дощами, акація знову зацвітає, тобто починає новий скорочений цикл розвитку. Плоди, що з'являються внаслідок повторного цвітіння акації, як правило, до кінця вегетаційного періоду не встигають достигнути.

Легенда про тополю. Покохала дівчина козака, але волоцюгу — без хати i роду. Коли засне мати, то й біжить вона опівночі до парубка над ріку під вербу. I милуються в любощах, аж поки не зазоріє. Та ось поїхав козак y похід, залишивши дівчину з тугою та смутком в серці. Щодня бігала вона на пагорб, що за селом. Довго стояла на вершині, вдивляючись y шлях, що зникав за обрієм, визирала, чи милий не їде. Та як не було козака, так i нема, a дівчина карі очі видивляє, сльози ллє. А мати свариться на неї, що не береться до роботи. Одного разу під вечір дівчина, як завше, пішла на пагорб. Мати вернулася з роботи стомлена i, не заставши дочки вдома, спересердя закляла її словами: «А бодай ти вже i не вернулася більше» — i дівчина, як стояла — та й стала на горбі тополею.

                                             «Осінній туман».

Тума́н — атмосферне явище, що полягає в скупченні продуктів конденсації, застиглих в повітрі безпосередньо над земною поверхнею. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні чи випаровування з теплої води. Тумани з водяних крапель спостерігаються головним чином за температури повітря вище −20 °C, але можуть зустрічатись навіть за температури нижче −40 °C. За температури нижче −20 °C переважають крижані тумани. Тумани в населених пунктах бувають частіше, ніж поза ними. Цьому сприяє підвищений вміст гігроскопічних ядер конденсації (пилу, кіптяви тощо) в міському повітрі. Тумани перешкоджають нормальній роботі всіх видів транспорту, тому прогноз туманів має велике народно-господарське значення.

                                «Найкоротший день взимку».

    Відомо, що сонце постійно перебуває в деякому русі. Спочатку воно піднімається щодня увись над горизонтом, а після дня літнього сонцестояння змінює свій напрямок на протилежний, і відповідно починає опускатися. Такий день літнього сонцестояння зазвичай припадає на 20-22 червня. У цей час тривалість світлового дня найбільша, а ночі - найменша. Зміна дати літнього сонцестояння обумовлено зрушеннями внаслідок високосного року. Стосовно ж того моменту у році, коли день найкоротший, то він називається зимовим сонцестоянням і зазвичай доводиться або на 21, або на 22 грудня.

У цей день сонце найпізніше виходить на горизонт і раніше всього сходить з нього. Таким чином, світловий день стає найкоротшим. Цікаво, що в південній півкулі зазначені дати відповідають за протилежні дні сонцестояння. Тобто, жителі південної півкулі відзначають найбільш короткий день влітку, а найдовший - взимку.

    Стародавні люди на Землі знали про рух Сонця по небу, тривалості дня і місцю сходу і заходу Сонця. Вони побудували такі пам’ятники як Стоунхендж в Англії і Мачу-Пікчу в Перу, щоб стежити за Сонцем протягом року. Але сьогодні ми знаємо, що сонцестояння є астрономічним явищем, викликаним нахилом осі Землі та її рухом по орбіті навколо Сонця. Так як Земля не обертається прямо, і її вісь нахилена на 23,5 градусів, північна і південна півкулі отримують пряме сонячне світло і тепло по-різному. У грудні під час зимового сонцестояння, північна півкуля найбільше відхилена від Сонця.

Нахил призводить до того, що сонячне світло потрапляє на Землю під різними кутами в різний час року. Влітку ми бачимо Сонце довше, і воно знаходиться високо в небі, промені Сонця більш прямі і більше енергії тепла. Взимку Сонце знаходиться низько в небі і з’являється на більш короткий період.

                                              «Осінній день».

Минає літо, і разом з осінню до нас приходять похмурі дні. Блакитне небо повністю затягується  сірими хмарами, так що й сонця не видно. Десь там, над хмарами, воно продовжує світити, та до нас на землю ледве пробивається його неяскраве світло.

В осінній день усе навколо наче покрите легким сірим покривалом. Дерева, квіти, будинки - все має приглушений колір, фарби ніби меркнуть. Квіти закривають свої бутони. У таку погоду ніщо не відкидає тінь, тому і здається одноманітним. Сірий асфальт, сірі стіни, сіре небо. Часто в похмуру погоду псується настрій, з'являється легкий смуток. Та з іншого боку, похмурий осінній день сповнений і особливої краси, спокою та гармонії. Сонце не ріже очі, не блищить поверхня води. Все стримане й неяскраве. Якщо немає вітру та дощу, то гуляти в осінній день дуже приємно. Осінні вбрання дерев радують око та прикрашають пейзаж навколо. Не жарко, тому можна довго ходити по осінніх вулицях, не відчуваючи втоми. Головне, зберігати добрий та сонячний настрій в душі.

Гра      Горобці і автомобілі

    Перед початком гри бажано звернути увагу дітей на те, як літають горобці, як вони стрибають і цвірінькають, і як розлітаються в різні боки, коли проїжджають машини або наближаються люди.

Нагадавши дітям їх спостереження, вихователька пропонує пограти в горобчиків і автомобілі. Вона окреслює на землі площу, де можуть літати і стрибати горобчики (простір повинен бути досить великим). По краях майданчика вона малює будиночки для горобчиків (кружечки, квадрати, тощо). Сюди вони полетять, коли поїде автомобіль. Вихователька пояснює, що у своєму будиночку горобці не бояться машин, а як тільки автомобіль проїде, можна знову стрибати і літати.

    Спочатку роль автомобіля бере на себе вихователька, показуючи як він їде і гуде. Проробивши відповідні рухи, вона каже: "Летіть, горобчики!" Діти вибігають на середину майданчика, зображаючи, як літають і стрибають горобчики. Раптом лунає гудок, і автомобіль знову проїжджає по майданчику, а горобці тікають у свої будиночки, де рятуються від машини. Вихователь два  рази "проїжджає" з кінця в кінець по майданчику, повертається на свою стоянку і дає сигнал: "Летіть, горобчики!". Так повторюється кілька разів. Потім вибирається декілька дітей, які зображують автомобілі. Тепер вихователь подає тільки словесний сигнал, коли повинні діяти автомобілі, а коли горобчики (наприклад, гудок може бути сигналом для автомобілів, а цвірінькання - для горобчиків). При повторенні гри діти можуть мінятися ролями.

Гра      Кудлатий пес

    Проводиться вона таким чином. Вихователька креслить коло. Це будинок для кудлатого пса. На відстані 2-3 кроків від нього проводиться межа, до якої обов'язково повинні дійти діти. Від цієї риси на відстані 15-20 кроків малюється друга лінія, де діти будуть рятуватися від кудлатого пса. Одному з дітей доручається роль кудлатого пса - він іде в свій будинок і чекає, поки діти прийдуть до нього. Вихователька підводить дітей до межі їх будинки і вибудовує в шеренгу. Спочатку вихователька сама веде шеренгу дітей, задаючи напрямок і темп руху, і вимовляє наступні слова, які разом з нею повторюють всі діти:

Ось сидить кудлатий пес, в лапи свій уткнувшись ніс.

Тихо, смирно він сидить, чи то дрімає, то чи спить.

Підійдемо до нього, розбудимо і подивимося, щось буде!? ...

Під цей текст все діти, взявшись за руки, підкрадаються до межі поряд з будинком пса. На останні два рядки вони простягають руки і доторкаються до нього. Пес в цей час не повинен ворушитися: сидячи з заплющеними очима, він дозволяє погладити себе. Раптом, несподівано для дітей, пес відкриває очі і гавкає, а малюки тікають у свій будинок (за межу). Пес бігає за дітьми, гавкає на них, а коли всі втечуть за межу, повертається в свій будинок. Кожна дитина, обраний на цю роль, виконує її не більше двох разів, після чого вибирається новий пес.

 Незважаючи на розважальний і, здавалося б, примітивний характер цієї гри, вона містить певні правила, які не так-то легко виконати трирічним малюкам:

 1. Не доторкатися до пса до тих пір, поки не скінчиться текст;

 2. Пес не ворушиться і не відкриває очі до тих пір, поки його не чіпатимуть;

 3. Бігти в свій будинок і рятуватися можна тільки після того, як пес загавкає.

     Виконання цих правил привчає дітей до витримки та організованого поведінки в колективі.

Гра     У ведмедя у бору

Для гри потрібно рівний майданчик розміром приблизно 10x10 метрів. Кількість гравців 8-10 чоловік.

 Грають 8 - 10 осіб, з яких вибирається - Ведмідь. Гравці розташовуються на одній стороні майданчика, Ведмідь - в центрі, а перебігти граючим необхідно на іншу сторону майданчика повз Ведмедя. Ведмідь прикидається сплячим. Гравці рухаються на іншу сторону майданчика, примовляючи: 

У ведмедя у бору гриби, ягоди беру.

Когда хто-небудь з гравців наближається до Ведмедя, останній повинен крикнути: 

А ведмідь не спить,  та на вас дивиться ...

Після цього ведмідь ловить гравців, заважаючи їм перебігти на інший бік майданчика. Кого він спіймав, стає новим ведмедем, і гра починається спочатку.

Хороводна гра Зайка

Діти стають в коло, тримаючись за руки. У центрі кола стоїть сумний зайчик.

Діти співають: зайчик, зайчик! Що з тобою? Ти сидиш зовсім хворий.

 Ти вставай, вставай, скачи! Ось морквину отримай! (2 рази)  Отримай і потанцюємо!

Всі діти підходять до зайчика і дають йому уявну морквину. Зайчик бере морквину, робиться веселим і починає танцювати. А діти плещуть у долоні. Потім вибирається інший зайка.

 

Гра      Курка і курчата

 Діти під керівництвом педагога в одному кінці ігрової кімнати розставляють стільчики. Число стільців повинна відповідати числу учасників гри. Вибирається ведучий-кішка. Педагог виступає в ролі мами-курки. Решта учасників - її діти-курчатка.

 Мама-курка пропонує всім своїм курчатками взятися за руки. Разом вони йдуть по колу і вимовляють такі слова:

Вийшла курка , з нею жовті курчатка, квокче курка: ко-ко,не ходіть далеко.

Курка і курчата поступово наближаються до кішки, що сидить на окремому стільчику.

На лавці біля доріжки лягла і дрімає кішка. Кішка оченята відкриває і курчаток  доганяє.

Після цих слів курчата розбігаються, намагаючись кожен зайняти свій стільчик.

Мама-курка хвилюється за них, розмахуючи руками-крилами.

Спійманий курча стає кішкою. Гра поновлюється спочатку.

Гра      Стоп

На одному кінці майданчика грають шикуються в шеренгу. На іншому кінці, спиною до граючих, стає водящий, закриває обличчя руками і каже: «Швидко крокуй, дивись не зівай! Стоп! »Поки ведучий вимовляє ці слова, всі гравці стають якомога швидше наблизитися до нього. Але при команді «Стоп!» Вони повинні зупинитися і завмерти на місці. Ведучий швидко озирається. Якщо він помітить, що хтось із гравців не встиг вчасно зупинитися і зробив хоча б невеликий рух, ведучий посилає його назад, за вихідну межу. Після цього ведучий знову приймає вихідне положення і вимовляє ті ж слова. Так продовжується до тих пір, поки одному з гравців не вдасться наблизитися до водить і заплямувати його раніше, ніж той встиг озирнутися. Після цього всі гравці біжать за свою лінію, що водить переслідує їх і намагається кого-небудь заплямувати. Заплямований стає ведучим.

 Гра      Карась і щука

На одній стороні площадки перебувають «карасі», на середині - «щука». За сигналом «карасі» перебігають на інший бік. «Щука» ловить їх. Спіймані «карасі» (чотири, п'ять) беруться за руки і. вставши поперек майданчика, утворюють мережу. Тепер «карасі» повинні перебігати на інший бік майданчика через мережу (під руками). «Щука» коштує за мережею і підстерігає їх. Коли спійманих «карасів» буде 8-10, вони утворюють «кошика» - кола, через які потрібно пробігати. Така кошик може бути і одна, тоді її зображують, взявшись за руки, 15-18 учасників. «Щука» займає місце перед кошиком і ловить «карасів».

Коли спійманих «карасів» стане більше, ніж не спійманих, що грають утворюють коридор зі спійманих «карасів», через який пробігають не піймані. «Щука», що знаходиться біля виходу ловить їх. Переможцем вважається той, хто залишився останнім. Йому і вручають роль нової «щуки».

Гра      Змійка

 Гей-ка, гей-ка, блакитна змійка! Оголосити, покажися, колесом покрутити!

Вихователь пропонує всім дітям зобразити змійку. Діти кладуть руки один одному на плечі і повільно «змійкою» рухаються вперед за педагогом. Перед дітьми можуть ставитися перешкоди (куби, дуги і т.д.), які змійка має обігнути, не перекинувши.

Гра      Літає - не літає

Діти вільно пересуваються по кімнаті: бігом, підстрибом, кружляючи. Ведучий називає будь-які слова (риба, літак, дерево ...). Якщо те, що названо, може літати, діти імітують політ; якщо те, що названо, може плавати - імітують плавання; якщо не плаває, не літає - то діти зупиняються. Найуважніший той, хто ні разу не помилився.

Гра      Рибак і рибки

Вихователь стоїть у центрі кола, тримає скакалку за один кінець - це вудка, діти - рибки. Проводячи скакалкою по підлозі, кружляючи, - «ловить» рибку. Щоб не бути спійманими, рибки підстрибують, коли наближається скакалка. Хто не встиг підстрибнути, той спійманий і виходить з гри.

Гра     Карусель

 Гравці стають у коло. На землі лежить мотузка, що утворює кільце (кінці мотузки пов'язані). Хлопці піднімають її з землі і, тримаючись за неї правої (чи лівої) рукою, ходять по колу зі словами:

Ледве-ледве, ледве-ледве закрутилися каруселі, а потім кругом,

А потім кругом-кругом, всі бігом-бігом-бігом.

Діти рухаються спочатку повільно, а після слів «бігом» біжать. За командою ведучого «Поворот!» Вони швидко беруть мотузку іншою рукою і біжать в протилежну сторону.

Тихіше, тихіше, не спишіть! Карусель зупините. Раз і два, раз і два, ось і скінчилася гра!

Рух каруселі поступово сповільнюється і з останніми словами припиняється. Гравці кладуть мотузку на землю і розбігаються по майданчику.

Гра      Совушка

З числа тих, що грають виділяється «Совушка». Її гніздо в стороні від майданчика. Гравці на майданчику розташовуються довільно. «Совушка» - в гнізді.

По сигналу ведучого: «День наступає, все оживає!» - Діти починають бігати, стрибати, наслідуючи польоту метеликів, пташок, жучків і т.д. За другим сигналом: «Ніч наступає, все завмирає - сова вилітає!» - Грають зупиняються, завмирають в позі, в якій їх застав сигнал. «Совушка» виходить на полювання. Помітивши хто шевелеться , вона бере його за руку і веде в своє гніздо. За один вихід вона може добути двох або навіть трьох гравців.

Потім «Совушка» знову повертається в своє гніздо і діти знову починають вільно гратися на майданчику.

 Після 2-3 виходів «Совушка» на полювання її змінюють нові діти  з числа тих, які жодного разу їй не попалися.

Правила забороняють «Совушка» довго спостерігати за одним і тим же гравцем, а впійманого вириватися.

Гра     Так можна, так не можна

 Діти стоять у колі. Вихователь, стоячи на видному місці разом з дітьми, пояснює їм, що на його слова:? Роби так! "Все повинні дивитися на нього і робити рухи, їм показані, а на слова:" Не роби так! "Стояти з опущеними руками й руху не повторювати. Ті, що помиляються, програють і відходять на один крок назад. Гра триває. Якщо вони далі покажуть руху правильно, знову повернутися в коло.

 

Гра      Хто покликав?

 Діти стоять у колі, взявшись за руки. Одна дитина сидить в центрі кола. На голові у нього паперовий ковпак, який прикриває очі, а в руці квітка. Діти тихо ходять, стрибають на носочках навколо дитини в ковпаку, який сидить в центрі кола. На сигнал вихователя діти рівно встають. Дитина встає зі стільця, піднімає квітку вперед, повертається навколо себе і зупиняється. Той, біля кого зупинилися квітка, називає ім'я дитини в ковпаку, а він повинен відгадати, хто його покликав. Якщо вгадає, Діти міняються ролями.

Гра      Не помилися!

 Діти, поділені на дві однакові колони, стоять на одному кінці майданчика перед лінією. На протилежному кінці майданчика навпроти кожної колони на лінії лежать по 3 різнобарвних кубика, а на відстані 2 - 3 кроків від кубиків (справа і зліва) лежать такі ж різнокольорові кубики. На слово вихователя "раз" перші діти в колонах біжать по прямій до кубиках, беруть один з них, відбігають в сторону (один вправо, другий - уліво) і беруть кубик такого ж кольору, як і в руці, з двома кубиками одного кольору, повертаються на місце і піднімають вгору. Виграє та дитина, який перший підняв кубики одного кольору вгору, повернувшись на місце. Потім діти повертаються, кладуть кубики на місця і йдуть у кінець своєї колони. Вихователь зазначає, хто краще виконав завдання. Потім на лінію виходять другі, треті і т. д. В кінці гри вихователь визначає переможців.

 Гра     Квач парами

Діти бігають по майданчику, а дитина - "квач" ловить їх. Якщо хто - небудь з дітей подасть руку іншій дитині, якого наздоганяє "квач", і встане з ним в парі, "квач" перестає його ловити.

Гра      Шукай ведучого

 Вибирають 4 - 5 ведучих, між якими розподіляють всіх гравців. Діти стають у коло, що веде в центрі кола (скільки провідних стільки кіл). Кожен повинен добре знати свого ведучого. Взявшись за руки, діти марширують навколо свого ведучого. "На прогулянку!" каже вихователь. Ведучі залишаються на своїх місцях, а діти гуляють по всьому майданчику. На команду "стоп!" всі зупиняються і закривають очі. У цей час за вказівками вихователя провідні міняються місцями, причому так тихо, щоб діти не могли здогадатися, куди перейшов їх ведучий. "Шукай ведучого!" і кожна група дітей поспішає побудується в коло біля свого ведучого. Вихователь зазначає, яка група дітей це зробила швидше. Гра повторюється.

Гра     Ловля метеликів

 З дітей вибирається 4 "ловця". Вони встають у пари і відходять до краю майданчика в одне місце. Решта дітей - "метелики". На слова вихователя: "Метелики, метелики в сад полетіли" діти - "метелики" літають - бігають по всьому майданчику. На слово вихователя "ловці!" дві дитини, тримаючись за руки, намагаються зловити метелика: оточити його, з'єднавши вільні руки. Коли ловці зловлять метелика, вони його відводять на край майданчика і садять на лаву. У цей час інші метелики сідають навпочіпки. На слова: "Метелики, метелики в поле полетіли" діти - "метелики" стрибають по всьому майданчику. Їх ловить інша пара ловців. Коли буде піймано 4 - 6 метеликів, підрахо-вують, скільки зловила кожна пара. Потім вибираються інші ловці. Гра повторюється.

 Гра     Карасі і щука

 Половина дітей утворює коло (ставок). Діти стоять на відстані витягнутих рук в сторони один від одного. Вихователь вибирає одну дитину "щукою". Щука встає поза колом. Решта дітей - "карасі" плавають (бігають) в середині кола - "ставка". На слово вихователя: "щука!" дитина швидко вбігає в коло (ставок) і намагається зловити карасів, які поспішають сісти або встати за товариша, який стоїть в колі. Щука ловить тих карасів, які не встигли сховатися. Спійманих забирає з кола. Гра закінчується, коли щука зловить певну кількість карасів. Потім вихователь вибирає нову щуку. Гра повторюється.

Гра     Квач, бери стрічку!

 Діти стоять у колі. Кожна дитина отримує стрічку, прив'язує її на пояс. У центр кола постає "квач", У нього стрічки немає. На слова вихователя: "Лови!" діти розбігаються по всьому майданчику, а "квач" наздоганяє дітей і намагається зняти стрічки у дітей. Дитина, яка залишається без стрічки, не надовго виходить з гри. На слова вихователя: "Раз, два, три, в коло вставайте!" діти стають у коло, а "квач" підраховує кількість знятих стрічок і повертає їх дітям. Гра повторюється з новим "квачом" 3 - 4 рази. В кінці гри вихователь відзначає найвправнішого "квача".

Гра    Виручай!

 Діти стоять у колі обличчям до центру. Дві дитини, яких перед цим вибрали, виходять з кола і біжать: одна дитина втікає, інший - наздоганяє. Дитина, яка тікає, може врятуватися, вставши ззаду у кого - небудь з дітей, які стоять у колі, і сказати: "Рятуй!" Та дитина, до якого звернулися, повинен тікати з кола і теж стати обабіч іншого. Якщо дитина не встигне встати, її зловлять. При повторенні гри вибирають іншу пару дітей.

 

Гра      Де хто живе?

 Діти стоять у дві шеренги на відстані 8 - 10 кроків одна від одної. Посередині між шеренгами накреслити два кола, кожне 80 - 100 см діаметром; одне коло - "двір", інший - "ліс". У кожній шерензі є однакові "птахи" і "тварини". Кожна дитина з першої шеренги вибирає собі назву будь-якої птиці або тварини, які живуть в лісі, або назви домашніх тварин і птахів, які ходять по двору. Такі ж назви вибирає собі і друга шеренга. Наприклад, перші дві дитини у двох шеренгах - зайці, другі - кішки і т. д. Коли вихователь називає домашніх тварин, діти, які мають назви цих тварин, швидко біжать в ліс. Наприклад, на сигнал вихователя "зозулі!" діти - "зозулі" з двох шеренг поспішають в коло, яке є лісом; на сигнал "кішки" діти - "кішки" з двох шеренг поспішають в коло, яке є двором. Вихователь зазначає ту дитину з пари, який швидше добіжить до кола. Коли всі діти будуть в колі, гра закінчується.

 

Гра      Шофери

 З одного боку майданчика два "гаража" (накреслити дві паралельні лінії на відстані 5 - 6 кроків одна від одної). На лініях зробити місця для "автомобілів"; поставити кубики. В одному гаражі стоять машини з червоними рулями (на кубиках лежать червоні кружки), а в іншому - машини з зеленими рулями (на кубиках лежать зелені кружечки). Діти - "шофери", поділені на дві рівні групи, стають обличчям до своїх машин кожен біля свого керма, які лежать на кубиках. Вихователь, який виконує роль міліціонера, стоїть на однаковій відстані від двох гаражів і керує рухом машин. Коли він відводить ліву руку в бік, діти - шофери з гаража, який стоїть з лівого боку, нагинається, беруть обома руками кермо і готуються до виїзду (колонкою). На піднятий вгору зелений прапорець діти виїжджають з гаража і раз`їжаются по всьому майданчику. На червоний прапорець зупиняються, на зелений їдуть далі. На слова вихователя: "В гараж" машини поверта-ються на свої місця. Вихователь зазначає уважного шофера, який раніше за всіх повернувся в гараж. Потім вихователь відводить руку в сторону і діти - шофери, які стоять з правого боку, роблять теж саме.

 

Гра     Хитра лисиця

 Діти стоять у колі плече до плеча, заклавши руки за спину. Вихователь проходить позаду них і не помітно доторкається до будь-якої дитини. Дитина, до якого доторкнувся вихователь, стає "хитрою лисицею". Вихователь пропонує кому - небудь з дітей уважно подивитися на своїх товаришів, пошукати очима хитру лисицю. Якщо дитина відразу не знайде, то всі діти питають: "Хитра лисиця, де ти?" і уважно стежать за обличчям кожного, здасться лисичка. Після трьох питань лисиця відповідає: "Я тут!" і починає ловити. Діти розбігаються в різні боки. Коли лисиця зловить 2 - 3 дитини, гра закінчується. При повторенні вибирають іншу лисичку.

 

Гра     Сміліше вперед!

 Діти діляться на дві групи. Будуються в шеренгу і встають обличчям до середини майданчика. На перший сигнал одна група повертається обличчям в протилежний бік і марширує на місці, а друга шеренгою йде вперед. На другий сигнал діти, які марширували на місці, повертаються і ловлять тих, які шеренгою йшли вперед. Останні швидко тікають на свої місця (за лінію). Гра повторюється. Діти міняються ролями. Виграє та група дітей, в шерензі якої менше пійманих дітей.

Гра     Пастух і вовк

 З дітей вибирають "пастуха" і "вовка", решта дітей - "вівці". На одному кінці майданчика креслять "будинок" для овець, на протилежному боці майданчика - поле, де будуть пастися вівці. З боку стоїть вовк. Пастух веде овець у поле. У полі вівці бігають, пасуться. На сигнал вихователя: "вовк!" вівці розбігаються по майданчику і тікають у свій будиночок. Вовк ловить овець. Пастух їх захищає. Спійману вівцю вовк відводить до себе. При повторенні гри пастух, повертаючись додому, звільняє спійману вовком овечку. Вовк намагається не допустити пастуха до вівці і в той же час ловить інших. Гра закінчується, коли у вовка буде кілька овечок (за домовленістю).

Гра     Стоп!

 З одного боку майданчика за лінією діти стоять у шерензі. На відстані 10 - 15 кроків від дітей креслять коло (діаметром 2 - 3 м). З дітей обирають одного ведучого, який стає в коло спиною до них. Ведучий закриває очі і каже: "Швидко іди, не відставай, стоп!" У той час, коли він говорить ці слова, діти великими кроками швидко йдуть вперед у напрямку до ведучого. На слово "стоп!" всі завмирають на місцях, ведучий швидко дивиться. Якщо дитина не встигла зупинитися і встати рівно, ведучий знову веде його до лінії і він при повторенні гри починає рухатися знову від лінії. Ведучий знову закриває очі і каже ті самі слова, а діти далі рухаються до ведучого в коло, і так до тих пір, поки хто - небудь з дітей не дійде до ведучого в коло раніше, ніж той скаже "стоп!" Ця дитина міняється місцями з ведучим, і гра повторюється.

Гра    Сова

 З одного боку майданчика місце для "метеликів" і "жучків". Осторонь накреслене коло - "гніздо сови". Виділена дитина - "сова" встає в гніздо. Решта дітей - "метелики" і "жучки" встають за лінією. Середина майданчика вільна. На слово вихователя: "день" метелики і жучки літають (діти бігають по майданчику). На слово вихователя: "ніч" метелики і жучки швидко зупиняються на своїх місцях і не ворушаться. Сова в цей час тихо вилітає на майданчик на полювання і забирає тих дітей, які поворухнувся (відводить їх у гніздо). На слово вихователя: "день" сова повертається в своє гніздо, а метелики і жучки починають летать. Ігра закінчується, коли у сови буде 2 - 3 метелика або жучка. Вихователь зазначає дітей, які жодного разу не були забрані совою в гніздо.

Гра      Мишоловка

 Діти діляться на дві рівні групи. Одна група - "мишки". Вони стоять у колоні один за іншим. З другої групи дітей зробити 3 кола - це 3 "мишоловки". Діти, які утворюють мишоловки, беруться за руки і на слова вихователя: "Мишоловка відкрита" діти в колі піднімають руки. Мишки пробігають спочатку через одну мишоловку, а потім через другу і т. д. На слово вихователя: "хлоп" мишоловка закривається (діти в колі опускають руки). Мишки, які залишилися в колі вважаються пійманими і стають у коло. Гра

закінчується, коли всі миші будуть спіймані. Виграє та мишоловка, де буде більше пійманих мишей. Гра повторюється. Діти міняються ролями.